ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5002/14 07.10.14
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Інжинірингова компанія "Нова Лайт"
на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного
управління юстиції у м. Києві
у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІЕК.УКР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія
"Нова Лайт"
про стягнення 166 775,98 грн.
Суддя Бондаренко Г. П.
Представники сторін:
Від скаржника Самойленко А. О. (дов. № 05-08/01 від 05.08.2014)
Від стягувача не з'явився
Від ВДВС не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІЕК.УКР" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія "Нова Лайт" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 166775,98 грн. за договором поставки № ТД - 33 від 05.11.2012, з яких 134 363, 12 грн. основного боргу, 13 942, 02 грн. 36 % річних за користування чужими грошовими коштами, 5034, 53 грн. пені, 13 436, 31 грн. 10% штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 провадження у справі № 910/5002/14 в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за договором в розмірі 29 000, 00 грн. припинено, позовні вимоги в іншій частині задоволено частково.
20.05.2014 на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/4937/14 видано відповідний наказ.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 апеляційну скаргу ТОВ "Інжинірингова компанія "Нова Лайт" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2014 залишено без змін.
26.08.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Нова Лайт" надійшла скарга на дії відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, в якій заявник просить суд:
- визнати дії (бездіяльність) відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві щодо не повернення наказу від 20.05.2014 у справі № 910/5002/14 до Господарського суду міста Києва неправомірними;
- визнати дії відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту на кошти боржника неправомірними;
- визнати дії відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві щодо стягнення з боржника суми виконавчого збору у розмірі 13 439, 33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 52,59 грн. неправомірними;
- зобов'язати відділ ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві здійснити дії щодо закінчення виконавчого провадження;
- зобов'язати відділ ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо повернення неправомірно стягнутих сум виконавчого збору у розмірі 13 439, 33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 52, 59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2014 розгляд скарги призначено на 07.10.2014.
В судове засідання 07.10.2014 представники стягувача та ВДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник скаржника в судове засідання з'явився, скаргу підтримав в повному обсязі.
За твердженням скаржника, в порушення ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2014 була отримана ТОВ "ІК "Нова Лайт" лише 16.06.2014, що підтверджується інформацією про наявність та стан пересилання поштових відправлень за даними Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (http://services.ukrposhta.com/barcodesingle/Default.aspx).
З метою дотримання вимог ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" 18.06.2014 ТОВ "ІК "Нова Лайт" було подано до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, клопотання про повернення наказу від 20.05.2014 у справі №910/5002/14 до Господарського суду міста Києва, але державним виконавцем ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, даний наказ повернуто не було.
Заявник у скарзі на дії (бездіяльність) державного виконавця від 21.08.2014 №21-08/01 вказує, що 06.08.2014 головним державним виконавцем відділу ДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Макаренко С.В., накладено арешт на кошти боржника, які містяться на його банківських рахунках. Постанова про накладення арешту на кошти боржника не була отримана ТОВ "Нова Лайт". Боржник дізнався про арешт коштів на банківських рахунках безпосередньо від банківських установ, клієнтом яких він є.
Внаслідок цього, заявник звернувся до головного державного виконавця ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Мироненко Н.М. (у зв'язку з перебуванням Макаренко С.В. у відпустці) про зняття арешту з коштів боржника та закриття виконавчого провадження, надавши письмову заяву стягувача про погашення існуючої заборгованості, але заявнику було відмовлено у знятті арешту з коштів боржника до сплати останнім суми виконавчого збору у розмірі 13 439, 33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 52, 59 грн. Також, зауваження боржника щодо порушення державним виконавцем вимог ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа) взагалі не було взяте до уваги.
Тому, заявник вважає, що державним виконавцем ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві неправомірно було стягнуто з ТОВ "ІК "Нова Лайт" суму виконавчого збору у розмірі 13 439, 33 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 52,59 грн. за наказом №910/5002/14 від 20.05.2014, який державний виконавець повинен був повернути до Господарського суду міста Києва.
Суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників стягувача та ВДВС, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Представники стягувача та ВДВС були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень.
Розглянувши матеріали скарги, Господарський суд міста Києва, -
Рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/5002/14 від 29.04.2014,яким позовні вимоги задоволено частково, набрало законної сили 20.05.2014. В цей же день на виконання зазначеного рішення Господарського суду міста Києва було видано наказ № 910/5002/14 від 20.05.2014, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія "Нова Лайт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ІЕК. УКР" 105 363 (сто п'ять тисяч триста шістдесят три) грн. 12 коп. основного боргу, 5034 (п'ять тисяч тридцять чотири) грн. 53 коп. пені, 13942 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 02 коп. 36 % відсотків річних, 6718 (шість тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 16 коп. штрафу та 3335 (три тисячі триста тридцять п'ять) грн. 52 коп. витрат по оплаті судового збору.
Наказ від 20.05.2014 № 910/5002/14 був направлений стягувачу 22.05.2014, що підтверджується відповідною відміткою канцелярії суду.
03.06.2014 Головним державним виконавцем Макаренко С. В. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43562823про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 № 910/5002/14 за заявою стягувача від 30.05.2014.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови боржнику надано строк для добровільного виконання наказу - протягом семи днів з моменту винесення постанови.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.06.2014 направлена боржнику 12.06.2014 та отримана ним 16.06.2014, що вбачається із інформації про наявність та стан пересилання поштових відправлень за даними Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 по справі № 910/5002/14 відповідача (скаржнику) відновлено строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/5002/14 та прийнято до розгляду апеляційну скаргу.
За твердженням скаржника, 18.06.2014 ним було подано до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві клопотання вих. № 18-06/01, яким боржник повідомив ВДВС, що станом на 18.06.2014 у Київському апеляційному господарському суді відкрито провадження за апеляційною скаргою божника по справі № 910/5002/14 та просив у відповідності до ст.ст. 12, 48 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про повернення виконавчого документа, до суду який його видав.
22.07.2014 Київським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/5002/14 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі №910/5002/14 без змін.
06.08.2014 Головним державним виконавцем Макаренко С. В. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 43562823, відповідно до якої, оскільки рішення суду боржником в добровільний термін не було виконано, з метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на банківські рахунки боржника.
12.08.2014 стягувачем було подано до ВДВС заяву, якою стягувач повідомив, що заборгованість боржника перед ним за наказом Господарського суду м. Києва від 20.05.2014 по справі № 910/5002/14, погашено у повному обсязі.
Матеріали скарги містять квитанції № 82 від 12.08.2014 на суму 52, 59 грн. по оплаті витрат згідно наказу № 910/5002/14 від 20.05.2014 та № 78 від 12.08.2014 на суму 13 439, 33 грн. по оплаті виконавчого збору згідно наказу № 910/5002/14 від 20.05.2014, із яких вбачається, що зазначені платежі здійснені скаржником, через ОСОБА_4, який є керівником скаржника.
13.08.2014 Головним державним виконавцем Макаренко С. В. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову по ВП № 43562823, якою з огляду на виконання рішення суду в повному обсязі, стягнення виконавчого збору та витрат (відсутність підстав для подальшого арешту), знято арешт з грошових коштів боржника.
Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до приписів ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягувачем є держава, у випадках, передбачених частиною першою статті 47 цього Закону, повертається до органу, який пред'явив виконавчий документ до виконання. Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
В п. 4.11.7. «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 зазначено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду.
Пунктом 11 Постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року N 9 роз'яснено, що якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав.
У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ.
Положеннями ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4.11.7. Інструкції про проведення виконавчих дій не встановлено строку протягом якого державний виконавець зобов'язаний винести постанову про повернення виконавчого документу до суду, який його видав, як і не визначено порядку винесення такої постанови який би надав державному виконавцю право виносити відповідні постанови за клопотанням сторін та/або на підставі відповідного повідомлення апеляційного господарського суду, яким було поновлено строк на апеляційне оскарження.
У скарзі на дії ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві скаржник зазначив, що ним 18.06.2014 було подано до ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві клопотання, яким просив винести постанову про повернення виконавчого документу. Копія клопотання додана скаржником до матеріалів скарги, та із неї вбачається, що до клопотання вих. № 18-06/01 від 18.06.2014 була додана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2014. Тобто, копія ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 по справі № 910/5002/14 надана державному виконавцю не була.
Крім того, матеріали скарги не містять належних та допустимих доказів отримання ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві клопотання скаржника вих. № 18-06/01 від 18.06.2014. Із наявного на копії клопотання напису виконаного вручну « 18.06.2014 Недашківська» не вбачається його отримання саме Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд не визнає доводи скаржника щодо неправомірності дій (бездіяльності) відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві щодо неповернення наказу № 910/5002/14 від 20.05.2014 правомірними, що ґрунтуються на законі та доведені належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що постанова про накладення на арешту на кошти боржника була винесена державним виконавцем 06.08.2014, після винесення Київським апеляційним господарським судом постанови у справі № 910/5002/14 від 22.07.2014 про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/5002/14 без змін. Підставою для винесення відповідної постанови стало не виконання рішення боржником в добровільний термін встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 43562823.
Зокрема, судом прийнято до уваги, що на добровільне виконання рішення суду боржнику було надано строк до 10.06.2014 включно (протягом семи днів з моменту винесення постанови), а постанову про накладення арешту на грошові кошти по ВП № 43562823 винесено тільки 06.08.2014.
Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено заходи примусового виконання рішень, якими є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, постанова про арешт коштів боржника від 06.08.2014 по ВП № 43562823 винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що спростовує доводи скаржника щодо неправомірності дій ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві по винесенню такої постанови.
Статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Нормами ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено стягнення витрат пов'язаних з проведенням виконавчих дій. Згідно положень зазначеної статті витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.
До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Доказів які б документально підтверджували повне виконання рішення боржником (скаржником) до початку його примусового виконання останнім до матеріалів скарги надано не було. Із наданого в матеріали справи, та як слідує із змісту скарги і ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві, листа стягувача вих. № 429 від 12.08.2014 не вбачається коли саме заборгованість за наказом Господарського суду міста Києва була погашена в повному обсязі.
За таких обставин, приймаючи до уваги в цілому обставини виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 по справі № 910/5002/14, положення ст. 38, 41 Закону України «Про виконавче провадження», суд не приймає доводи скаржника щодо неправомірності дій ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві по стягненню з боржника виконавчого збору у розмірі 13 439, 33 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 52, 59 грн.
Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Отже, суд дійшов висновку відхилення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія "Нова Лайт" вих. 21-08/01 від 21.08.2014.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія "Нова Лайт" вих. 21- 08/01 від 21.08.2014 відхилити.
2. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
3. Ухвалу направити сторонам та Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.
Суддя Бондаренко Г. П.