Справа № 296/2735/13-ц
2/296/585/14
Іменем України
заочне
"16" вересня 2014 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого - судді Галасюк Р. А.,
при секретарі с/з - Могилевець В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі Житомирського РУ, 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 99, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3,(в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4 ), Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про звернення стягнення та виселення, -
Позивач звернувся до Корольовського районного суд м. Житомира з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, (в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4 ), Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про звернення стягнення та виселення, обгрунтовуючи його тим, що 29.04.2007 року між ПАТ КБ " ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 27830.00 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.04.2020 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_2 29.04.2005 року уклали договір іпотеки № бн (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 46.83 кв.м., яка розташована за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1. Позивач зазначає , що Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором , та надав відповідачеві суму кредиту , натомість відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, від виконання зобов'язання ухиляеться , внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 58287, 97 [Долар США] , що за курсом 11,72 відповідно до службового повідомлення НБУ від 08.04.2014 року складає 683135,00 грн., тому позивач звернувся до суду та просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача та іншіх осіб , які зареєстровані та проживають у квартирі, що є предметом іпотекита зняти їх з реєстраційного обліку.
Позивач - представник ПАТ КБ «ПриватБанк», в судове засідання не з'явився, однак надав суду належним чином оформлену заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з підстав визначених у позовній заяві, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, (в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_4) в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки не повідомили.
Представник Управління Державної міграційної служби в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання даний орган повідомлявся вчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
На підставі ст. 224-226 ЦПК України, суд провів заочний розгляд справи.
Згідно з вимогами статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує. Чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги та заперечення. Та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Так, судом встановлено, що 29.04.2007 року між ПАТ КБ " ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 27830.00 [Долар США].
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 08.04.2014 року заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ ПриватБанк становить - 683135.00 [Долар США], яка складається з наступного:
- 20900,13[Долар США] - заборгованість за кредитом, що за курсом 11,72 відповідно до службового повідомлення НБУ від 08.04.2014 року складає 244949,52 грн.;
- 14899,64 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом 11,72 відповідно до службового повідомлення НБУ від 08.04.2014 року складає 174623,78 грн.;
- 1793,95 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, що за курсом 11,72 відповідно до службового повідомлення НБУ від 08.04.2014 року складає 21025,09 грн;
- 20694,25 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що за курсом 11,72 відповідно до службового повідомлення НБУ від 08.04.2014 року складає 242536,61 грн.
Відповідно ст. 630 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк, або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором , а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
В якості забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 29.04.2005 року, реестровий № 6440.Предметом договору іпотек виступає нерухоме майно , яким є двокімнатна квартира загальною площею 46.83 кв.м., житловою 32,8 кв. м., яка розташована за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 18.8.1 договору іпотекм іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Статею 7 Закону України " Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі.
Згідно зі ст. 12 вказаного Закону, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором , іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до положень статей 33,35 цього ж закону у разі порушення основного зобов'язання та умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику , якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателю залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
З матеріалів справи вбачається, що банк 29.03.2011 року направляв відповідачу вимогу про усунення порушення та сплату боргу, проте вимога банку відповідачем виконана не була.
Так, як кредит відповідач отримував, проте свої зобов'язання за кредитним договором невиконав, суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м. Житомир Житомирської області підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки може проводитись за рішенням суду. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються :
- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
- спосіб реалізації предметв іпотеки шляхом проведення пилюдних торгів або застосування процедури продажу ст. 38 цього Закону;
- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до довідки, виданої комунальним підприємством " ВЖРЕП № 3" Жиомирської міської ради у квартирі АДРЕСА_1 Житомирської області зареєстровані три особи : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , 1997 р. н. - донька власника., яка зареєстрована в квартирі лише з 14.11.2012 року, в той час, як договір іпотеки було укладено 29.04.2005 року .
У п. 44 Постанови " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин " № 5 від 30 березня 2012 року , зазначено, що згідно зі статтею 32 ПК. Статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, якій підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, що чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії , вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки ( наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеку) не є підставою для визнання такого договору недійсним з підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.
Відтак, у зв'язку з тим, що неповнолітня дитина у квартирі на яку звернуто стягнення була зареєстрована після укладення договору іпотеки житлового будинку, суд не вбачає порушення прав малолітньої дитини при зверненні стягнення на предмет іпотеки та її виселення.
Крім того, як зазначив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 43 Постанови " Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має врахувати таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України " Про Іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення , яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, а саме, якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок, чи житлове приміщення , на яке звернуто стягнення, як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника в інший погоджений сторонами строк.
Із матеріалів справи вбачається, що одночасно з вимогою про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору № zrh0gf00152840 від 29.04.2005 року, укладеному між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 , останньому 29.03.2011 надіслано вимогу про добровільне виселення з квартири АДРЕСА_1 в м. Житомирі, власником якої він є та яка є предметом договору іпотеки від 29.04.2005 року, яким було забезпечено виконання кредитного договору. 16.04.2014 вимогу про добровільне виселення також було надіслано ОСОБА_3, та ОСОБА_3 (яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4). Зазначене підтверджується квітанціями про відправку вимог та копіями реєстрів поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням на ім'я відповідачів. Крім того, про наявність таких вимог відповідачі дізналися під час розгляду справи, приймаючи участь у судових засіданнях.
Враховуючи, що відповідачі отримали вимоги про виселення, добровільно не звільнили житлове приміщення, яке є предметом іпотеки, суд приходить до висновку, що вимога позивача про виселення відповідачів підлягає задоволенню.
Отже, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, та лише після спливу одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (надалі Закону) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації (ч.1 ст.11 Закону).
Тобто, зняття з реєстрації відповідачів у спірній квартирі є правовим наслідком, технічною дією, яка може бути вчинена спеціально уповноваженим на те органом після набуття законної сили рішенням суду про виселення. Зобов'язання Державної міграційної служби України до вчинення таких дій є зайвим та передчасним, а тому в частині зняття відповідачів з реєстрації у спірній квартирі суд залишає позов без задоволення.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, Ц, 57,60,88,169,174,179,208,212-215.218.232.294 ЦПК України, ст. 525,526,533,554,591,610,611,612,624,1054 ЦК України: ст. ст. 11,12,33,35,39,43 Закону України "Про іпотеку", суд -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк " ПриватБанк" задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № zrh0gf00152840 від 29.04.2005 року, 58287, 97 [Долар США], що за курсом 11,72 відповідно до службового повідомлення НБУ від 08.04.2014 року складає 683135,00 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 46.83 кв.м., яка розташована за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № бн від 29.04.2005 р.) ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
Виселити ОСОБА_2, 1970 р. н., ОСОБА_3 1974 р. н., ОСОБА_4, 1997 р. н., які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ « Приватбанк» судовий збір в розмірі 3226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн. 01 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м.Житомира за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Р. А. Галасюк