Справа 165/1992/14-ц
Провадження 2/165/514/14
03 жовтня 2014 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Галушки О.Г.,
при секретарі Дячук С.Л.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
12 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Вимоги обгрунтовує тим, що 19 квітня 2013 року з відповідачем ОСОБА_2 уклали договір позики, згідно якого передала відповідачу 13000 гривень. Вказану суму відповідач зобов'язувався повернути на першу її вимогу, про що написав розписку. Вона неодноразово зверталась до відповідача з вимогою повернути гроші, проте станом на 04 липня 2014 року ОСОБА_2 борг не повернув, під будь-яким приводом ухиляється від свого зобов'язання, тому просить стягнути з відповідача в свою користь заборгованість за договором позики в сумі 13000 гривень, а також сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн. та 487,20 грн. витрат понесених нею за надання правової допомоги.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві, просить його задоволити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно п.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, а саме: копію паспорта позивача (а.с.4), копію розписки про зобов'язання ОСОБА_2 повернути позику на першу вимогу ОСОБА_1 (а.с.5), та її оригінал, наданий позивачем в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов є підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 13000 гривень, які зобов'язувався повернути на першу її вимогу, про що написав письмову розписку. Незважаючи на неодноразові вимоги позивача відповідач ОСОБА_2 борг не повернув, ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо повернення коштів ОСОБА_1, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики в сумі 13000 гривень.
До стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 487,20 грн. витрат понесених нею за надання правової допомоги.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. З огляду на вказане положення суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в користь позивача понесених нею витрат по оплаті судового збору в розмірі 243,60 грн., що підтверджується документально (а.с.1).
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 13000 (тринадцять тисяч) гривень боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. витрат понесених за надання правової допомоги.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Г. Галушка