Справа 165/2082/14-к
Провадження 1-кп/165/149/14
08 жовтня 2014 року м.Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду Нововолинського міського суду Волинської області кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, не судимого згідно ст.89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.185 КК України,-
На розгляд Нововолинського міського суду надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України разом із угодою про примирення з потерпілим ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор висловив думку про те, що слід відмовити у затвердженні угоди про примирення, оскільки не бере участі в судовому розгляді потерпілий ОСОБА_5 , явку якого неможливо забезпечити в судове засідання. Неявка потерпілого робить неможливим з'ясування волевиявлення останнього на примирення із обвинуваченим та з'ясування інших обставин, необхідних для затвердження угоди про примирення.
Обвинувачений ОСОБА_4 погодився із думкою прокурора щодо відмови у затвердженні угоди про примирення з потерпілим.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, вивчивши угоду про примирення, укладену між підозрюваним та потерпілим, суд приходить до висновку, що слід відмовити у затвердженні угоди про примирення, виходячи з наступного.
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч.6 ст.474 КПК України, суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ч. 7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Приймаючи до уваги наведені норми закону, суд вважає, що за відсутності у судовому засіданні потерпілого неможливо з'ясувати, чи є укладення угоди сторонами добровільним та чи розуміє потерпілий наслідки затвердження угоди передбачені ст.473 КПК України, тощо.
Таким чином, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирились, що є підставою відповідно до п.4 ч.7 ст.474 КПК України для відмови у затвердженні вищезазначеної угоди про примирення.
Керуючись п.4 ч.7 ст.474 КПК України, суд, -
У затвердженні угоди про примирення, укладеної 08 серпня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 відмовити та продовжити судове провадження у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1