02 жовтня 2014 року Справа № 4652/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.
за участю секретаря судового засідання - Малетич М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. по справі № 813/9335/13-а за позовом ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач товариство з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" (далі - ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Мінідоходів у Львівській області (далі - ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.11.2013р. №0000802200.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 519 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 08 коп.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт наголошує на тому, що що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з контрагентом ТзОВ НВКФ "Вест-пром" відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та ТзОВ НВКФ "Вест-пром", а також про те, що господарські операції з вказаним контрагентом спрямовані лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат, що вплинуло на розмір сплачених позивачем податків до бюджету. Позивач вважає, що його правочини з контрагентом носили реальний характер, що підтверджується: договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з ТзОВ НВКФ "Вест-пром"; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій, а саме позивач отримав товари/роботи, визначені в договорах, а також здійснив оплату в повному обсязі, про що свідчать регістри бухгалтерського обліку; на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість; товари/роботи, отримані внаслідок здійснення даних господарських операцій, були використані позивачем у власній господарській діяльності, включені до валового доходу та податкових зобов'язань в частині реалізованих робіт, що підтверджується первинною документацією підприємства. З урахуванням викладеного вважає винесене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Позивач - товариство з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" зареєстрований 12.01.1995р. виконавчим комітетом Червоноградської міської ради, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 01267395. Взяте на облік в органах Державної податкової служби з 28.03.2005р., перебуває на обліку в ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області. Місцезнаходження позивача: Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 153.
Згідно з наказом ДПІ у м.Червонограді районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.11.2013р. №238, на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзДВ "Червоноградський завод металоконструкцій" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з контрагентом ТзОВ НВКФ "Вест-пром" (код за ЄДРПОУ - 24992207) за період березень - серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 18.11.2013р. №468/2200/01267395.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 139949,26грн., в т.ч. у березні 2012року у сумі 33236,67грн., у серпні 2012року у сумі 106712,59грн., що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ по рядку 24 Декларації за березень 2012року у сумі 33236,67грн., за серпень 2012року у сумі 106712,59грн.
На підставі Акта перевірки ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013р. №0000802200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 139949грн.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог вважав представлені позивачем докази не достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з того, що: надані позивачем окремі первинні документи не містять обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, тобто не відповідають вимогам закону, які встановлені для відповідного виду документу, як первинного документу, на підставі якого формується бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства, а саме:
- у ТТН від 15.03.12р. №Р1295 не відображено маршрут поставки (пункт навантаження та розвантаження), "Відомості про вантаж" (графи 8-14, прізвище, посада, підписи водія-експедитора та особи, яка здала вантаж), "Вантажно-розвантажувальні операції" (назва операції, час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи, транспортні послуги);
- у ТТН від 06.08.12р. №Р4777 не відображено конкретну адресу пункту розвантаження, "Відомості про вантаж" (графи 8-14, прізвище, посада, підписи водія-експедитора та вантажоодержувача), "Вантажно-розвантажувальні операції" (назва операції, час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи);
- у ТТН від 07.08.12р. №Р4831 не відображено конкретну адресу пункту розвантаження, "Відомості про вантаж" (графи 8-14, прізвище, посада, підписи водія-експедитора, особи, яка здала вантаж та вантажоодержувача), "Вантажно-розвантажувальні операції" (назва операції, час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи);
- у ТТН від 17.08.12р. №Р5118, від 20.08.12р. №Р5150, №Р5156, №Р5161 не відображено конкретну адресу пункту розвантаження, "Відомості про вантаж" (графи 8-14, прізвище, посада, підписи водія-експедитора та особи, яка здала вантаж), "Вантажно-розвантажувальні операції" (назва операції, час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи);
- у ТТН від 21.08.12р. №Р5203 не відображено прізвище водія, маршрут поставки (пункт навантаження та розвантаження), "Відомості про вантаж" (графи 8-14, прізвище, посада, підписи водія-експедитора, вантажоодержувача та особи, яка здала вантаж), "Вантажно-розвантажувальні операції" (назва операції, час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи);
- у видаткових накладних №1295 від 15.03.12р., №1305 від 15.03.12р., №4777 від 06.08.12р., №5118 від 17.08.12р. немає підпису навантажувача;
- у рахунку на оплату по замовленню №1150 від 15.02.12р. немає підпису директора;
- прибуткові накладні ПН-00093 від 15.03.12р., ПН-000296 від 20.08.12р. оформлені без підпису відвантажувача;
- в акті здачі-прийому виконаних робіт №140 від 16.03.12р. немає печатки позивача;
- в рахунку на оплату по замовленню №7538 від 16.08.12р. немає підпису особи, яка виписала накладну.
Однак колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з слідуючого:
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом , що між позивачем та ТзОВ НВКФ "Вест-Пром" укладено:
- договір поставки від 03.01.2012р. №536/Т, відповідно до умов якого постачальник (ТзОВ НВКФ "Вест-Пром") зобов'язується поставити окремими партіями, а покупець (позивач) прийняти і оплатити на умовах, передбачених вказаним договором, металопродукцію в кількості, асортименті та строки, передбачені додатками/специфікаціями до договору.
- договір поставки від 30.12.2010р. №30/12/10, відповідно до умов якого постачальник (ТзОВ НВКФ "Вест-Пром") зобов'язується поставити окремими партіями, а покупець (позивач) прийняти і оплатити на умовах, передбачених вказаним договором, продукцію в кількості, асортименті та строки, передбачені додатками/специфікаціями до договору.
На підтвердження фактичного отримання товарів за договорами з ТзОВ НВКФ "Вест-Пром" позивач надав суду копії таких документів: договорів поставки зі специфікаціями, замовлення від 06.07.2012р., видаткової накладної від 15.03.2012р. №1295, рахунку на оплату замовлення №1150 від 15.02.2012р. на суму 117600грн., прибуткової накладної №ПН-00093 від 15.03.2012р., видаткової накладної від 15.03.2012р. №1302, рахунку на оплату замовлення №1877 від 12.03.2012р. на суму 81439грн., прибуткової накладної №ПН-00094 від 15.03.2012р., акта №140 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 16.03.2012р., рахунку-фактури №105 від 16.03.2012р., видаткової накладної від 06.08.2012р. №4777, , прибуткової накладної від 06.08.2012р. №ПН-000282, видаткової накладної від 07.08.2012р. №4831, прибуткової накладної від 07.08.2012р. №ПН-000286, акта приймання-здачі виконаних робіт №109 від 08.08.2012р., рахунку №109 від 08.08.2012р., рахунку на оплату по замовленню №6999 від 03.08.2012р., видаткової накладної від 17.08.2012р. №5118, рахунку на оплату по замовленню від 16.08.2012р. №7538, прибуткової накладної від 17.08.2012р. №ПН-000293, акта приймання-здачі виконаних робіт від 17.08.2012р. №113, рахунку " 113 від 17.08.2012р., видаткової накладної від 20.08.2012р. №5155, рахунку на оплату замовлення від 20.08.2012р. №7615, прибуткової накладної від 20.08.2012р. №ПН-0002956, видаткової накладної від 20.08.2012р. №5156, рахунку на оплату замовлення від 20.098ю2012р. №7612, прибуткової накладної від 20.08.2012р. №ПН-000298, видаткової накладної від 20.08.2012р. №5161, рахунку на оплату по замовленню від 20.08.2012р. №7643, прибуткової накладної від 20.08.2012р. №ПН-000297, видаткової накладної від 21.08.2012р. №5203, прибуткової накладної від 21.08.2012р. №ПН-000299, акту здачі-прийняття робіт від 22.08.2012р. №ОУ-220812, рахунку-фактури №СФ-300517 від 22.08.2012р., сертифікатів відповідності (Т.1 а.с. 114-117), сертифікатів якості (Т.2 а.с.6-13).
Факт перевезення отриманих від ТзОВ НВКФ "Вест-Пром" товарів підтверджується копіями: договору перевезення вантажу від 11.04.2012р. №2/12-ВП, укладеного з перевізником ПП ОСОБА_2, акта здачі приймання виконаних робіт від 06.08.2012р. №108, рахунку №108 від 06.08.2013р., випискою з банку від 08.08.2012р., товарно-транспортними накладними від 15.03.2012р. №Р1295, від 15.03.2012р. №Р1302, від 06.08.2012р. №Р4777, від 07.08.2012р. №Р4831, від 17.08.2012р. №Р5118, від 20.08.2012р. №Р5150, від 20.08.2012р. №Р5156, від 20.08.2012р. №Р5161, від 21.08.2012р. №Р5203.
Факт оплати за договорами підтверджується виписками з банку від 16.03.2012р., від 14.08.2012р., від 22.08.2012р., від 21.09.2012р. по особовому рахунку позивача, платіжними дорученнями (Т1 а.с.247-250, Т.2 а.с.1-5).
Позивач також надав суду копії податкової накладної від 15.03.2012р. №238 на суму 117992,05грн., в т.ч. ПДВ 19665,14грн., податкової накладної від 15.03.2012р. №239 на суму 81428грн., в т.ч. ПДВ 13571,33грн., податкової накладної від 06.08.2012р. №139 на суму 184085,70грн., в т.ч. ПДВ 30680,95грн., податкової накладної від 07.08.2012р. №165 на суму 171061,94грн. в т.ч. 28510,32грн., податкової накладної від 17.08.2012р. №485 на суму 156235,54грн. в т.ч. ПДВ 26039,26грн., податкової накладної від 20.08.2012р. №532 на суму 5494грн. в т.ч. ПДВ 915,67грн., податкової накладної від 20.08.2012р. №533на суму 72368, 35грн.в т.ч. ПДВ 12061,39грн., податкової накладної від 20.08.2012р. №534 на суму 13824грн. в т.ч. ПДВ 2304грн., податкової накладної від 21.08.2012р. №543 на суму 37206грн. в т.ч. ПДВ 6201грн., отриманих від ТзОВ НВКФ "Вест-Пром", а також витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.
На підтвердження використання отриманих від ТзОВ НВКФ "Вест-Пром", товарів у подальшій господарській діяльності позивач надав суду копії договору підряду на виготовлення та монтаж металоконструкцій від 27.06.2012р. №56, укладеного з ТОВ "Клінгспор", замовлення, довідки про вартість виконаних робіт та акту виконаних робіт за вказаним договором (Т.1 а.с. 129-136), договору з ПП "Оліяр" №79 від 15.11.2011р. про виготовлення металоконструкцій та здійснення монтажних робіт з додатками, замовлень, специфікацій та видаткових накладних за вказаним договором (Т.1 а.с. 137-156), договору №20/09/12 від 20.09.2012р. з ТзОВ "ТоргМетСтрой", замовлень та накладних за вказаним договором (Т.1 а.с. 157-162), договору №19 від 23.02.2012р. з ПАТ "Холдингова компанія Еко-дім", замовлень та видаткових накладних за вказаним договором (Т.1 а.с. 163-167), актів списання, які підтверджують використання придбаного металопрокату у господарській діяльності позивача (Т.1 а.с. 170-217), накладних на внутрішнє переміщення товару (Т.1 а.с. 218-246).
Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що оскільки графи товарно- транспортних накладних не всі заповнені ,а зокрема(у розділах "Відомості про вантаж" та "Вантажно- розвантажувальні операції-" є підставою вважати ,що господарські операції не відбулись.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р.(далі-Правила), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного пронесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Дані Правила не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, шо підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей.
На підставі висновку Міністерства юстиції України № 10/68 від 15.05.2006р. скасований Наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 07.08.1996р. № 228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи".
Порушення порядку складання ТТН, які не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції з перевезення, не повинно мати наслідком виключення її з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту. Таку ж правову позицію щодо впливу недоліків у оформленні ТТН на її юридичне значення, висловив і Вищий адміністративний суд України в постановах № К/9991/64514/11 від 19.02.2013р., № К/800/9087/13 від 16.04.2013р.
Як встановлено судом, та стверджується матеріалами справи, що по кожному факту перевезення позивачем було надано виставлені перевізниками рахунки, підписані сторонами акти виконаних робіт, виписки з банку на оплату транспортних послуг, а також ТТН підписані усіма сторонами згідно Правил перевезення, із зазначенням назви товару, ваги кількості, вартості товару тощо, що повністю відповідає номенклатурі товару зазначеній у видаткових та податкових накладних.
Судом першої інстанції зазначено, що у видаткових накладних №1295 від 15.03.12р., №1305 від 15.03.12р., №4777 від 06.08.12р., №5118 від 17.08.12р. немає підпису навантажувача. Однак згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальні за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції
У відповідності до абзацу другого пункту 2.13. глави другої Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88, 24.05.1995р. - "Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції. Документ повинен бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п. 2.5 Положення .).
Зазначені судом видаткові накладні, складені згідно наведених вище нормативних актів, відповідають вимогам первинних документів, у тому числі з визначенням посади відповідальної за здійснення господарської операції, підписані та скріплені печатки підприємства - постачальника (ТОВ "НПКФ "Вест-Пром").
Також судом першої інстанції зазначено, що прибуткові накладні ПН-00093 від 15.03.12р.. ПН- 000296 від 20.08.12р. оформлені без підпису відвантажувача. Однак, прибуткові накладні є внутрішнім документом товариства, які складаються завідуючим складом(посадова інструкція наявна в матеріалах справи) на підставі первинних документів для оприбуткування товару на склад, та передачі їх до бухгалтерії товариства для подальшої обробки і відображення в бухгалтерському обліку. Тому підпису відвантажувача на прибуткових накладних не потребується.
Посилання суду першої інстанції на те, що рахунок на оплату по замовленню № 7538 від 16.08.12р. не має підпису особи, яка виписала накладну ,однак даний рахунок підписаний директором ТОВ "НПКФ "Вест-Пром" та скріплений печаткою даного товариства.
Посилання суду першої інстанції на те, що рахунок на оплату по замовленню № 1150 від 15.02.12р. не має підпису директора спростовується тим,що рахунок виписаний відповідно до Специфікації № 3/1 від 15.02.2012року до договору № П30/12/10 від 30.12.10р., підписаний посадовою особою постачальника та скріплений печаткою підприємства - постачальника.
Висновок про те, що перевезення товару здійснювалось різними авто перевізниками, але позивач не надав догорів на перевезення спростовується договором з перевізником(ПП ОСОБА_2.), актами виконаних робіт які підписані з іншими перевізниками, рахунки на оплату транспортних послуг, платіжні доручення на оплату отриманих авто послуг, ТТН тощо.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано норми ч.І. ст.218 ЦК України, а саме : недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до гл. 64 ЦК України, не укладення договору з перевезення у письмовій формі, не має наслідків його недійсності.
Відповідно до ч.З. с.909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
Факт підтвердження укладення договору на перевезення між позивачем та перевізниками підтверджується товарно - транспортними накладними та актами здачі- приймання наданих послуг.
Також не заслуговує на увагу , висновок суду першої інстанції про те, що Позивач не підтвердив факту перебування директора у м. Дніпропетровськ у день укладення договору, а саме документального оформлення відрядження: наказ про відрядження, посвідчення про відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, тощо, Однак, окружним судом неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки місцем укладення договору для юридичних осіб є місцезнаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію(оферту) укладення договору, якщо інше не встановлено договором (ст. 647 ЦК України). Питання ж обов'язку фактичного перебування акцептанта в місці укладення не визначено. Оскільки, оферта надійшла від ТОВ НВКФ "Вест-пром", то відповідно і місцем укладення було зазначено м. Дніпропетровськ. Загальний аналіз порядку укладення господарських договорів передбачений у ст. 181 ГК України, також не підтверджує висновків встановлених судом, більше того згідно даної статті сторона має двадцять днів на акцепт договору. Як встановлено судом директор Позивача підтвердив, що договір укладений за допомогою засобів поштового зв'язку, що відповідає п.З ст. 181 ПС України.
Також висновок суду першої інстанції про, що позивач не надав суду усіх доказів прийняття товару по кількості та якості згідно з Інструкцією П-6. П -7, а також не навів обґрунтованих аргументів у якій частині вказані Інструкції суперечать укладеному договору поставки з ТзОВ НВКФ "Вест-Пром", колегія суддів вважає ,що дані висновки окружного суду неповно з'ясовані, оскільки : згідно листа Мінекономіки України від 11.10.05р. № 81-16/71, повне застосування зазначених інструкцій Державного арбітражу Союзу PCP не є обов'язковим у разі, коли відповідно до положень Цивільного кодексу України сторони договору поставки на власний розсуд урегулювали питання щодо порядку приймання-передачі продукції.
У пункті 7.2. Договору № 536/Т та № П30/12/10 обумовлено, що інструкції П-6. П- 7 застосовуються сторонами в частині, що не суперечить даному Договору. Тобто, у разі не визначення в умовах даних Договорів порядку приймання по кількості та якості товару, застосовуються норми відповідних інструкцій.
Як видно з п.7.1. укладених Договорів сторонами чітко встановлені умови приймання Продукції по кількості та якості, а саме по кількості - згідно кількості, вказаній в товарносупровідних документах, по якості - згідно сертифікатів якості заводу - виробника. При відсутності претензій по кількості та якості, прийом Продукції проводиться шляхом підписання Сторонами видаткових накладних. Як видно зматеріалів справи судом було встановлено та досліджено дані документи, а саме - видаткові накладні, які підписані сторонами за Договорами та сертифікати якості на придбаний товар.
Також окружним судом робиться висновок про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ НВКФ "Вест-Пром", посилаючись на акт перевірки останнього з його контрагентами.
Однак, судом не повно з'ясовано справи, що мають значення для справи, а саме :
Для взаємовигідного господарського інтересу між ТДВ "ЧЗМК" та ТОВ "НПКФ "Вест - Пром" було укладено Договори поставки металопрокату № 536/Т від 03.01.2012 р.(далі - Договір 536/Т) та № П 30/12/10 від 30.12.2010р. .(далі - Договір № П 30/12/10). До даних договорів сторонами були підписані Специфікації ( в матеріалах справи).
Позивач на протязі чотирьох трьох років співпрацював з ТОВ "НПКФ "Вест - Пром" (поставка металопрокату). В укладених вище договорах уповноваженою особою зі сторони ТОВ "НПКФ "Вест - Пром" виступав директор Целуйко В.А. Договірні зобов'язання сторонами виконувались належним чином (приймались до виконання), договори не оспорювались та не визнані судом недійсними.
Отримання металопрокату від ТОВ "НПКФ "Вест-Пром" підтверджується наданими позивачем - вище наведеними договорами зі специфікаціями, рахунками на оплату, видатковими та податковими накладними, прибутковими накладними, платіжними дорученнями на оплату придбаного товару. Дані документи досліджувались судом та зазначені у постанові.
Як видно з матеріалів справи TOB "НПКФ "Вест-Пром" надавало позивачу податкові накладні на вартість отриманої продукції із зазначенням усіх необхідних реквізитів та скріплених печатками. Оскільки, на момент здійснення господарських операцій ТОВ "НПКФ "Вест-Пром" було включено до Єдиного державного реєстру, а також перебувало на обліку платника податків, що підтверджується наявною у позивача копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "НПКФ "Вест-Пром" № 100346360 від 05.08.2011р.(є в матеріалах справи).
Згідно п.6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Міністерством фінансів України від 01.11.2011 N 1379, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Отже, позивач мав право відносити до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаного у ТОВ "НПКФ "Вест-Пром" металопрокату, згідно податкових накладних за березень і серпень 2012 р., оскільки такі податкові накладні були складені ТОВ "НПКФ "Вест-Пром" правомірно.
Відповідачем не висловлено жодних застережень до такої документації як під час позапланової перевірки, так і у процесі судового розгляду.
Необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів, є факт придбання таких товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Податкове законодавство не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх економічному призначенню .
Згідно з положеннями Податкового кодексу України право суб'єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з податку на ПДВ, безперечно, залежить від сплати вказаного податку у ціні придбання товару, використання придбаного товару у господарській діяльності та підтвердження вказаної операції відповідними первинними документами. Суб'єкт господарювання не несе відповідальності за зобов'язаннями контрагента. Якщо останнім було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність (рішення Європейського суду з прав людини у справі за позовом товариства "Інтерсплав" проти України (2007 рік) та у справі за позовом товариства "Булвес" проти Болгарії (2009 рік)) (лист Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2013 р. N 3642/6/99-99-19-04-01-15).
Європейський Суд з прав людини, у своєму рішення від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії-" (заява N 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, приходить до висновку, що позивачем доведено правомірність обставин викладених в позовній заяві, а надані докази підтверджують заявлені позовні вимоги та дають підстави для задоволення позову, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2014р. у справі № 813/9335/13-а- скасувати.
Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій" - задовольнити.
Визнати недійним та скасувати податкове повідомлення-рішення Червоноградської ДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 0000802200 від 29.11.2013р. про зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 139 949 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Червоноградський завод металоконструкцій - 1 399,49грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий суддя: В.Я.Макарик
Судді: І.В.Глушко
О.О.Большакова
Повний текст постанови виготовлений 07 жовтня 2014 року.