79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.01.07 Справа№ 3/371-27/343а
Господарський суд Львівської області в складі:
судді Судової-Хомюк Н.М.
при секретарі Король М.
За позовом: Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607», м.Дрогобич
про стягнення 7289,88грн. штрафних санкцій
Представники:
від позивача - Солтис А.В.-пров. спеціаліст
від відповідача -н/з
Права та обов»язки позивачу роз»яснені у відповідності до ст.ст.48,51 КАС України.
Суть спору:
У відповідності до ч.1 п.7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963р.), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв»язку з ново виявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглядаються до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позовні вимоги заявлено Львівським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів до ВАТ “Дрогобицьке АТП-14607», м.Дрогобич про стягнення 7289,88грн. штрафних санкцій.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення №1024517.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив:
У відповідності до ст.19 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції Закону України від 05.07.02р.), для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік- у кількості одного робочого місця.
У відповідності до поданого відповідачем звіту за 2003р. на підприємстві працювало 227 чоловіки- кількість створених місць для працевлаштування інвалідів повинна становити 9 робочих місць.
Відповідачем -ВАТ “Дрогобицьким АТП-14607», фактично, відповідно до визначеного нормативу, створено у 2003р. лише чотири робочих місця для працевлаштування інваліда, що підтверджено звітом “Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» форми №10-111 за 2003 рік.
Згідно вимог чинного законодавства, відповідач, за нестворення робочих місць повинен самостійно сплатити відділенню Фонду України соціального захисту інвалідів -штрафні санкції у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, відповідно до ст.20 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Як зазначається у розрахунку, поданому позивачем, розмір штрафних санкцій складає 7289,88грн.
У відповідності до п.4 Порядку сплати підприємствами (об»єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, визначено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Відповідачем сплата штрафних санкцій не проведена.
Пунктом 6 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що до господарських відносин, застосовується строки позовної давності, передбачені ГК України, у такому порядку: спеціальні строки позовної давності, встановлені законодавством, чинним до набрання чинності цим Кодексом, якщо вказані строки перевищують строк, встановлений цим Кодексом. Враховуючи наведене, суд застосовує до даних правовідносин, норми Господарського кодексу України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.238 ГК, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб»єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб»єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб»єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущений строк для застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки позивач з позовом до суду звернувся 30.11.06р., а мав право на звернення до 15.04.05р.
Керуючись ст.ст.238, 250 ГК України, ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст.ст.ст.17,86,158-163 КАС України, господарський суд,-
В задоволенні позовних вимог -в і д м о в и т и.
Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Судова-Хомюк Н.М.