Апеляційний суд Рівненської області
________________________________________________копія:_______
Іменем України
13 жовтня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014180200000360 відносно:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Софіївка, Компанівського р-ну, Кіровоградської обл., прож. по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, останній раз вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2014 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців,
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Хлібне Советського району АР Крим, прож. по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із неповною середньою загальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, із середньою загальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого останній раз вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2014 року за ч.1 ст.309, ч.1 ст.315 КК України до 1-го року 6-ти місяців обмеження волі,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
за участі прокурора: ОСОБА_8
ахисника-адвоката: ОСОБА_9
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2014 року,
За вироком суду ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , які раніше судимі за вчинення корисливих злочинів, повторно за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 22 годині 19 березня 2014 року, з корисливих мотивів на території поблизу Управління ветеринарної медицини в Сарненському районі, що по вул. Варшавській, 30, м.Сарни, Рівненської області, застосовуючи до ОСОБА_10 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали у останнього грошові кошти у сумі 423 грн. При чому, обвинувачений ОСОБА_6 здійснив поштовх у спину ОСОБА_10 з подальшим падінням останнього на землю та утримував потерпілого на землі в положенні лежачи на животі, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді «конгломерату» саден лобно-тімяної ділянки зліва, синця надбрівної ділянки зліва та верхньої повіки лівого ока, садна ділянки кута нижньої щелепи зліва з переходом на ліву бокову поверхню шиї зліва Під час того, як ОСОБА_6 , застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, утримував ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 шляхом обшукування кишень потерпілого відкрито викрали грошові кошти у сумі 423 грн., частину яких цього ж дня витратили на придбання алкогольних напоїв та продуктів харчування, решту розподілили між собою. Своїми діями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2014 року :
- ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання, у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сарненського районного суду від 25 квітня 2014 року та визначено остаточну міру покарання, у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України відповідних обов'язків.
- ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Сарненського районного суду від 24 березня 2014 року та визначено остаточну міру покарання, з урахуванням вимог ст.72 КК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі - у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
- ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України відповідних обов'язків
В поданій на вирок суду апеляційній скарзі, ОСОБА_7 , не заперечуючи про причетність до скоєння даного злочину, не оспорюючи правильність кваліфікації його дій, покликається на суворість призначеного йому покарання. Вказує, що при постановленні вироку суд не врахував всі пом”якшуючі покарання обставини, а саме його каяття у вчиненому та те, що у нього є мати похилого віку, яка хворіє та потребує його допомоги. . Просить пом'якшити йому термін покарання на більш м'який.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання адвоката про задволення апеляції, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за зазначених у вироку обставин ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах.
Докази, якими суд обґрунтував свій висновок про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, є належними, допустимими, достатніми і достовірними.
Покази потерпілого, свідків, допитаних в судовому засіданні, свідчать про єдність та злагодженість дій обвинувачених, спрямованих на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень та на відкрите викрадення його майна.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 КК України є вірною.
Як убачається із вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 міри покарання суд першої інстанції врахував тяжкість і суспільну небезпеку скоєного злочину, особу обвинуваченого, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та на шлях виправлення не став і обтяжуючу обставину - рецидив злочинів та пом”якшуючі покарання обставини, а тому призначив йому за ч.2 ст.186 КК України мінімальне покарання, передбачене санкцією вказаної норми закону.
Підстав для зміни вироку та пом”якшення призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає.
Призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. ст.65, 70 та 71 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2014 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишити попередній - тримання під вартою.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Суддя-доповідач: підпис ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3 .
З оригіналом згідно: Суддя-доповідач: ОСОБА_1