Апеляційний суд Рівненської області
06 жовтня 2014 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області Остапук В.І., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, на постанову судді Корецького районного суду Рівненської області від 04 липня 2014 року, -
Даною постановою суду ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 01 травня 2014 року, о 16 год., по вул. Центральній в с. Велика Клецька Корецького району Рівненської області, керував мопедом марки «DELTA», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, вказує, що не керував мопедом, оскільки той був несправний, а вів його у руках. Стверджує про порушення інспектором ДАІ Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», недостовірність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення в частині місця його складення та свідків події. Просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи про
Справа № 563/618/14-п Суддя у І інстанції Загородько Н.А.
Провадження №33/787/169/2014
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції Остапук В.І. адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Викладені у постанові висновки судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 №055269 від 01.05.2014 року (а.с.2), висновком Корецької центральної районної лікарні від 01.05.2014 року, згідно якого гр. ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с.3).
З пояснень інспекторів ВДАІ з обслуговування Корецького району ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції вбачається, що вони зупинили водія ОСОБА_2, який їхав їм назустріч на мопеді без шлему, при спілкуванні від водія відчувався запах алкоголю, а тому вони запропонували ОСОБА_2 пройти огляд, однак той відмовився, після чого вони склали протокол про адміністративне правопорушення.
Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції лікар Корецької ЦРЛ ОСОБА_6, а також свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння та відмову його від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення.
На підставі повно і всебічно з'ясованих доказів по справі суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та правильно розцінив доводи ОСОБА_2 про те, що він вів мопед у руках та надані ним на підтвердження цього письмові пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, як такі, що дані з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.
Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
А згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зазначені вимоги закону суддею при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не були дотримані в повній мірі.
Судом першої інстанції не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини, зокрема те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, його дружина являється інвалідом ІІІ групи, донька - інвалідом ІІ групи, крім того, має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, на даний час не працює, а тому призначене судом першої інстанції стягнення у виді штрафу в розмір 4 000 гривень слід вважати надто суворим та таким, що не відповідає особі правопорушника. А тому з метою виховання ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень слід застосувати стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді Корецького районного суду від 04 липня 2014 року зміні в частині накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Корецького районного суду Рівненської області від 04 липня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині накладення стягнення.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Рівненської області В.І. Остапук