Справа № 569/14233/14-ц
13 жовтня 2014 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду В.М.Кухарець розглянувши матеріали справи за поданням державного виконавця Карпюк В.В. відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -
Звернувшись до суду з поданням, погодженим начальником відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Карпюк В.В. просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання за рішенням суду.
Подання обґрунтовує тим, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виданого 30 жовтня 2001 року Господарським судом Рівненської області наказу №7/464 про стягнення з підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1, на користь відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на рахунок нафтогазовидобувного управління "Долинанафтогаз" 27776 грн. 87 коп. боргу, 277 грн. 77 коп. витрат на державне мито і 65 грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічну послугу по забезпеченню судового процесу.
Заява про примусове виконання вищевказаного виконавчого документа була подана стягувачем в орган державної виконавчої служби 29 травня 2014 року, у зв'язку з чим державним виконавцем Карпюк В.В. 03 червня 2014 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43519618.
Як зазначає державний виконавець у своєму поданні, боржник ОСОБА_1 неодноразово викликався в орган державної виконавчої служби з метою сплати вищевказаної суми заборгованості, однак станом на 27 серпня 2014 року боржник суму боргу не погасив, а відтак зобов'язання, покладене на нього судовим рішенням, не виконав.
У задоволенні подання слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 18 частини третьої статті 11 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (з наступними змінами і доповненнями), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, - у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Як передбачено статтею 32 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Проте, в обґрунтування подання, державним виконавцем не зазначено, а також і документально не підтверджено, яких саме заходів примусового виконання ним було вжито на виконання виданого господарським судом наказу, при цьому в поданні не обґрунтовано і документально не підтверджено факт ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Так, з долучених до подання копій Актів державного виконавця від 09.07.2014 р., від 25.08.2014 р. про відсутність боржника вдома за місцем проживання, вбачається, що за вказаною у виконавчому документі адресою (АДРЕСА_1) двері ніхто не відчинив, а на стукіт у двері та дзвінки мешканці квартири не реагують.
Як видно з копії виданого господарським судом наказу №7/464 від 30.10.2001 р., боржник є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, вказаний виконавчий документ був виданий ще 2001 року, однак до подання не долучено інформації про наявність чи відсутність за увесь цей час державної реєстрації ОСОБА_1 як приватного підприємця, а також не зазначено адреси, за якою той здійснює чи здійснював свою підприємницьку діяльність. Також документально не підтверджено зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи перебування боржника ОСОБА_1 у м.Рівному чи Рівненській області.
Таким чином, судом не встановлено, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання виконавчого документа, зокрема, що боржник на час виконання рішення виїжджав за межі України і це призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являється на виклики державного виконавця. Відсутні такі докази і у матеріалах справи.
Виходячи з контексту положень пункту 24-1 частини першої статті 293 та статті 377-1 Цивільного процесуального Кодексу України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, при цьому суд може постановити ухвалу як про задоволення подання державного виконавця, так і про відмову у задоволенні такого подання.
Керуючись ст.ст.210, 377-1 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні подання державного виконавця Карпюк В.В. відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: