Справа № 569/12393/14-ц
17 вересня 2014 року Рівненський міський суд
Рівненської області в особі судді - Діонісьєвій Н.М.
при секретарі - Пальчевській О.Б.
з участю представника позивачів - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, а саме просять визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,6 кв.м, загальною площею 31,8 кв.м, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,6 кв.м, загальною площею 31,8 кв.м, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні представник позивачів позов підтримала та пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1.
Заповіту померлий не залишив, а тому згідно статті ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги являються діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Дружина батька позивачів - ОСОБА_2 у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулася до Першої Рівненської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3.
Батьки ОСОБА_5 померли ще до його смерті, а тому позивачі по справі - діти спадкодавця, належать до першої черги спадкоємців за законом.
Батько позивачів являється спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка доводилась йому тіткою.
Заповіт ОСОБА_6 посвідчений 14.05.2009 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою. Згідно заповіту спадкодавець заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5.
Згідно роз?яснення Першої Рівненської державної нотаріальної контори від 09.07.2014 року №1363/02-14 спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов?язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщина на нерухоме майно.
На виконання цих вимог спадкоємці ОСОБА_5- позивачі по справі звернулися до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, але отримали відмову на тій підставі, що при видачі свідоцтва про право на спадщину згідно ст.68 Закону України «Про нотаріат», п.4.15, п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом № 296/5 Міністерства юстиції України 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, нотаріусом після подання спадкоємцями правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві, видається свідоцтво про право на спадщину на майно.
За відсутності у позивачів оригіналу і дублікату правовстановлюючого документу на квартиру, що спадкується, їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і роз?яснено, що питання у справі спадкування може бути вирішено лише в судовому порядку.
Просить визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,6 кв.м, загальною площею 31,8 кв.м, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,6 кв.м, загальною площею 31,8 кв.м, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні відповідач позов визнала повністю. Визнання відповідачем позову не порушує прав та законних інтересів інших осіб.
Заслухавши пояснення представника позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1.
Заповіту померлий не залишив, а тому згідно статті ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги являються діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Дружина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулася до Першої Рівненської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3, що підтверджується заявою ОСОБА_2, підпис на якій посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий №136.
Батьки ОСОБА_5 померли ще до його смерті, а тому позивачі до справі - діти спадкодавця, належать до першої черги спадкоємців за законом.
За поданими позивачами заявами 08.10.2013 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 424/13 , щодо майна ОСОБА_5, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №35302315 від 08.10.2013 року.
ОСОБА_5 являється спадкоємцем за заповітом ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка доводилась йому тіткою.
Заповіт ОСОБА_6 посвідчений 14.05.2009 року Першою Рівненською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-623.
Згідно заповіту спадкодавець заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5.
ОСОБА_5 згідно ст.1268 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявив про відмову від неї. Факт проживання підтверджується записами у будинковій книзі на вказану квартиру.
Спадкоємців, коло яких передбачено ст.1241 ЦК України, у померлої не було, оскільки вона була одинока.
Прийнявши спадщину, ОСОБА_5 не зміг оформити свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Правовстановлюючі документи на нерухомість були втрачені, про що ОСОБА_5 подавав оголошення у встановленому законом порядку у пресу, витребовував копії документів, але згодом захворів і помер, не довівши справу до завершення.
Його спадкоємці-позивачі по справі, подали оголошення про втрату свідоцтва про право власності на житло за адресою АДРЕСА_1 від 28.05.1993 року на прізвище ОСОБА_6 і визнання на цій підставі його недійсним, що підтверджується публікацією в офіційному виданні газети «Ого» №15 від 24 квітня 2014 року.
Згідно ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Згідно ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Отже, спадкоємці ОСОБА_5, претендують на визнання за ними права спільної часткової власності, як на спадкове майно ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.
Згідно роз?яснення Першої Рівненської державної нотаріальної контори від 09.07.2014 року №1363/02-14 спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов?язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщина на нерухоме майно.
На виконання цих вимог спадкоємці ОСОБА_5, звернулися до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Отримали відмову на тій підставі, що при видачі свідоцтва про право на спадщину згідно ст.68 Закону України «Про нотаріат», п.4.15, п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом 296/5 Міністерства юстиції України 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, нотаріусом після подання спадкоємцями правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві, видається свідоцтво про право на спадщину на майно.
За відсутності у позивачів оригіналу і дублікату правовстановлюючого документу на квартиру, що спадкується, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і роз?яснено, що питання у справі спадкування може бути вирішено лише в судовому порядку.
Позивачі, зверталися до реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, до Рівненської міської ради, до Державного архіву Рівненської області з приводу наявності на зберіганні другого примірника (оригіналу) свідоцтва про право власності на житло від 28.05.1993 року, виданого фондом державного комунального майна Рівненської міської ради народних депутатів на ім?я ОСОБА_6, згідно розпорядження Фонду державно-комунального майна від 28.05.1993 року №286АБ на квартиру АДРЕСА_1. Отримали письмові та усні роз?яснення про відсутність на зберіганні оригіналу зазначеного документу та неможливість отримання його дублікату. Викладене підтверджується письмовими доказами.
У КП «Рівненське МБТІ» отримали наявну в інвентаризаційній справі копію зазначеного свідоцтва про право власності на житло на ім?я ОСОБА_6
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Квартира АДРЕСА_1 однокімнатна, жилою площею 11,6 кв.м., загальною площею 31,8 кв.м., що підтверджується випискою з матеріалів інвентаризаційної справи для спадкоємства №982 від 22 квітня 2014 року, виданою КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації».
Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Згідно ч.І ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Отже, в разі вступу у спадщину після смерті ОСОБА_5 усіх його спадкоємців, а це - сторони по справі, кожному належала б 1/3 частка спадкового майна.
З врахуванням заяви ОСОБА_2 про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3, останньому належить 2/3 частки спадкового майна, ОСОБА_4 - 1/3 частка цього майна, а саме : квартири АДРЕСА_1.
Згідно п.3.3 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24 - 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
На підставі та керуючись ч.І ст.1267 , ч.2 ст.1274 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 60, 202, 203, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволити.
Визнати за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,6 кв.м, загальною площею 31,8 кв.м, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, жилою площею 11,6 кв.м, загальною площею 31,8 кв.м, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який є спадкоємцем ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Н.М.Діонісьєва