Справа № 584/960/14-ц
Провадження № 2/584/330/14
Іменем України
07.10.2014 року Путивльский районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Данік Я.І.
за участю секретаря - Зікрати Я.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Сумської області, третя особа - Путивльська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування за заповітом,
26 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після смерті його матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, у якому все своє майно заповідала йому.
05 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Путивльської районної державної нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з самовільно збудованими спорудами, тому ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на зазначене майно в порядку спадкування за заповітом.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутність.
Представник третьої особи у своїй заяві проти задоволення позову не заперечує і також просить розглянути справу у його відсутність.
Згідно з ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, якою передбачено, що в такому випадку суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 (російською) є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (російською), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27 квітня 1967 року (а.с.6).
У відповідності з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 січня 1989 року ОСОБА_2, успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ? частину житлового будинку, житловою площею 48кв.м та відповідну частину надвірних споруд, а саме: сараю «Б», вбиральні «У», погреба «П» та огорожі №1-3, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с.9).
Згідно зі свідоцтвом про право власності від 12 січня 1989 року ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя належить ? частина житлового будинку, житловою площею 48кв.м та відповідну частину надвірних споруд, а саме: сараю «Б», вбиральні «У», погреба «П» та
огорожі №1-3, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до заповіту від 22 грудня 1988 року, засвідченого державним нотаріусом Путивльської державної нотаріальної контори Цибулькіною В.С., зареєстрованого під №1702, ОСОБА_2 заповіла житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (а.с.8).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 04 листопада 2013 року (а.с.7).
У технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданому 20 серпня 2014 року, ОСОБА_2 зазначена власницею житлового будинку «А-І» загальною площею 91,5кв.м, житловою площею 61,6кв.м, з надвірними спорудами, а саме: сараєм «Б», навісом «б», погріб «П», сараєм «Д», погребом «Пг», вбиральнею «У» та огорожа «№1-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-16).
Як вбачається зі звіту про оцінку майна, вартість житлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, станом на 30 жовтня 2013 року складає 145000 грн.
Відповідно до довідки-характеристики нерухомого майна, виданої Путивльським БТІ 03 вересня 2014 року, ОСОБА_2 є власницею житлового будинку «А-І» загальною площею 91,5кв.м, житловою площею 61,6кв.м, з надвірними спорудами, а саме: сараєм «Б», навісом «б», погріб «П», сараєм «Д», погребом «Пг», вбиральнею «У» та огорожа «№1-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1. В тому числі самовільно зведено сарай «Д» у 1988 році та приміщення кухні площею 13,6кв.м самовільно переобладнано в житлову в 1981 році. Крім того, згідно з приміткою №5 в даній довідці-характиристиці відбулась зміна адреси з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1, та на тамбур «а'», погріб «П», навіс «б» дозвіл не потрібен згідно з «Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» №127 від 24 травня 2001 року (а.с.24).
Згідно з п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.
Листом державного нотаріуса Путивльської районної державної нотаріальної контори №819/02-14 від 05 вересня 2014 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з самовільно збудованими спорудами (а.с.25).
Однак, відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, спірний житловий будинок з господарськими побудовами не можна вважати самочинною побудовою.
Зважаючи на те, що житловий будинок «А-І» було самовільно переобладнано в 1981 році а сарай «Д» самовільно побудовано в 1988 році, що не вимагає прийняття їх в експлуатацію на підставі ч. ІІІ «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у позасудовому порядку, відповідачем позов визнано і таке визнання не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 1269, 1273, 1275 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 130, 174, 208-209, 212-213, 223, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності в порядку спадкування за
заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на житловий будинок «А-І» зальною площею 91,5 кв.м, житловою площею 61,6 кв.м та надвірні споруди, а саме: сарай «Б», навіс «б», погреб «П», сарай «Д». погреб «Пг», вбиральню «У» та огорожу «№1-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Путивльский районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя /підпис/
Копія вірна
Суддя
Путивльського районного суду Я.І. Данік