Справа № 583/3039/14-ц
2/583/1158/14
10 жовтня 2014 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді - Плотникової Н.Б.
при секретарі - Логвиненко Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди,
18 серпня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, в якому просить суд усунути перешкоди в користуванні позивачем належним йому будинком, господарськими будівлями та спорудами, земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 винести пасіку, яка знаходиться в належному йому домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_2 на відстань не менше 300 метрів від домогосподарства позивача за вказаною адресою; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 24 000 грн. Свої вимоги мотивує тим, що йому (позивачу) на праві власності належить житловий будинок та земельна ділянка площею 0,55 га за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачу належить на праві власності сусіднє домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 області, на подвір'ї якого знаходиться кілька десятків вуліків з бджолами, належних відповідачеві. Бджоли відповідача постійно літають на його (позивача) подвір'ї та на городі, кусають членів його родини. Йому (ОСОБА_1) неможливо нікого запросити до себе в гості, так як на подвірї неможливо перебувати через бджіл, неможливо нормально обробляти город, провітрювати будинок, бджоли забруднюють випрану білизну, вікна в будинку. 27.07.2014 року у дворі позивача бджола вкусила за губу його (позивача) дружину. В лікарні встановили діагноз - алергічна реакція на укус бджоли. Три доби у його (позивача) дружини обличчя не спухало, відчувалась сильна біль, необхідно було приймати ліки. Він (ОСОБА_1) неодноразово вимагав ОСОБА_2 прибрати вуліки з бжолами із двору, на що відповідач відповідав відмовою. Позивач звертався з вказаною проблемою до сільської ради, але ці звернення не мали результату. ОСОБА_2 своїми діями по утриманню на своєму подвірї пасіки в безпосередній близькості з його (позивача) житловим будинком створює перешкоди у користуванні ним (ОСОБА_1) своїм домоволодіння та завдає значної моральної шкоди, яка полягає в тому, що він (позивач) постійно знаходиться в стані морального пригнічення і дискомфорту через те, що бджоли кусають його та членів його сімї, у його дружини винакає алергічна реакція на укуси бджіл, він (позивач) не має можливості обробляти свою земельну ділянку, перебувати на власному подвірї. Розмір спричиненої моральної шкоди він (ОСОБА_1) визначає виходячи з розрахунку 1 розмір мінімальної заробітної плати за рік незаконного знаходження пасіки в дворі відповідача та існування для нього (позивача) незручностей в зв'язку з цим, тому сума моральної шкоди визначена ним у розмірі 24 000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в письмових запереченнях проти позову просить справу розглянути у його відсутності, вважає позовні вимоги позивача безпідставними, протизаконними і необґрунтованими. Зазначає, що Закон, на який посилається позивач, не регулює відносини між власниками приватних садиб, а регулює лише відносини щодо охорони бджіл, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом. ЗУ «Про бджільництво» не передбачає заборони для фізичних осоіб займатися бджільництвом на території власних садиб, законом не передбачено отримання окремого дозволу на заняття бджільництвом, не обмежується кількість бджолосімей. Ніяких обмежень щодо відстаней від пасіки до житлової забудови в ветеринарно - санітарних правилах, на які зроблено посилання в ст. 15 ЗУ «Про бджільництво», - немає. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, на які посилається позивач, встановлюють санітарно - захисні зони від житлової забудови для підприємств в залежності від класу небезпеки цих підприємств. Відповідач не є суб'єктом підприємницької діяльності і не має бджільницького сільськогосподарського підприємства, на розміщення якого поширюється застосована позивачем правова норма МОЗ України, яка не є ветеринарно - санітарними правилами. Коли позивач будував своє домоволодіння поряд з садибою відповідача, він знав, що в нього (ОСОБА_2) є пасіка, а тому повинен був передбачити спорудження огорожі у 2,5 м для захисту від залітання бджіл, якщо вважає, що забору з шиферу відповідача недостатньо. Заява позивача, що саме бджола відповідача вкусила дружину позивача, нічим не підтверджується, в с. Пологи є ще декілька пасік. Ніяких прав чи законних інтересів самого позивача не порушено.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,55 га, розташованої за вказаною адресою, в тому числі 0,10 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку та 0,45 га - для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ №037137.
Власником сусіднього домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2, та земельної ділянки площею 0,55 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, ведення особистого підсобного господарства, розташованої за вказаною адресою, є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою КП «Охтирське МБТІ» від 30.09.2014 року, копією державного акту про на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 019953.
Судом встановлено, що на своїй присадибній ділянці за адресою АДРЕСА_2 відповідач ОСОБА_2 облаштував та встановив пасіку в кількості 23 бджолосімї, що підтверджується актом комісії Управління ветеринарної медицини в Охтирському районі від 25.09.2014 року, довідкою Пологвіської сільської ради від 09.10.2014 року, згідно якої відповідно до погосподарського обліку сільської ради за адресою АДРЕСА_2 станом на 01.01.2014 року зареєстрована пасіка в кількості 25 бджолосімей, яка належить на праві власності ОСОБА_2
Правила розведення, використання бджіл регулюються Законом України «Про бджільництво», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30.01.2001року, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України від 19.06.1996р № 173, Порядком реєстрації пасік, затвердженого наказом міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук №184/82 від 20.09.2000року.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бджільництво» - бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості.
Згідно статей 3, 4 Закону - об'єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім'ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках; суб'єкти бджільництва, зайняті виробництвом і переробкою продуктів бджільництва є виробниками сільськогосподарської продукції.
Згідно ст. 11 ЗУ «Про бджільництво» - право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про бджільництво» - фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.
Згідно ст. 13 ЗУ «Про бджільництво» - з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Згідно ст. 14 ЗУ «Про бджільництво» - земельні ділянки надають пасічникам для зайняття бджільництвом у порядку, встановленому Земельним кодексом України та законом України «Про оренду землі».
У відповідності до ст.15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
Згідно п. 1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001р. №9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2001р. за №131/5322, - територію стаціонарної пасіки обгороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку, розраховують, що на одну бджолину сім'ю потрібно 30-35 кв.м., залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї), огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5м для підвищення рівня льоту бджіл.
Згідно Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (Додаток № 5), затверджених наказом Міністерства охорони здоровя України №173 від 19.06.1996 року - санітарно захисна зона від бджільницьких підприємств та окремих обєктів до житлової забудови і прирівняних до неї об'єктів складає 300 метрів.
Пунктами 1.1,1.2 Правил передбачено основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських і сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення. Дотримання цих правил повинно забезпечити найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови життєдіяльності населення. Правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами громадянами інших держав.
Згідно довідки №01-12/1327 від 08.10.2014 року, виданої управлінням ветеринарної медицини в Охтирському районі, за ОСОБА_2 пасіка, яка розташована по АДРЕСА_2, не зареєстрована. Паспорт на дану пасіку не видавався.
Згідно акту комісії Управління ветеринарної медицини в Охтирському районі від 25.09.2014 року в ході перевірки домоволодіння ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, виявлено, що на подвір'ї знаходиться пасіка в кількості 23 бджолосім'ї; відстань від сусідньої земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, складає чотири метри; розміщення пасіки не відповідає вимогам чинного законодавства України. Виявлено, що відстань від шосейної дороги складає 10 метрів, а повинно не ближче 500 м, висота паркану складає 2 м, повинно не менше 2,5 м. Чим порушено вимоги Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб, отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини 30.01.2001 року №9, зокрема, щодо вимог розміщення і облаштування пасік що зазначені в п. 1 пп.1.2, 1.3.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, утримуючи пасіку з бджолосім'ями на належній йому присадибній земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_2, в безпосередній близькості від житлового будинку позивача, порушив чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, а саме вимогу щодо 300-метрової санітарно-захисної зони від пасіки до житлового будинку позивача, а також порушив вимогу щодо висоти огорожі, яка повинна бути заввишки не менше 2,5м.
Суд не погоджується з твердженням відповідача, що вимоги згаданих Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів щодо санітарно-захисних зон від бджільницьких об'єктів розповсюджуються лише на бджільницькі підприємства, оскільки основним критерієм їх застосування є вид діяльності об'єкта, а не організаційно-правова форма суб'єкта, який нею займається.
Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що позивач повинен споруджувати огорожу висотою 2,5 м для захисту від залітання бджіл, оскільки обов'язок по спорудженню такої огорожі, виходячи зі змісту Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, - покладено саме на власників пасіки.
Судом також встановлено, що розміщення відповідачем пасіки на належній йому земельній ділянці, яке здійснено з порушенням вищевказаних законних вимог, чинить позивачу та членам його сім'ї перешкоди в користуванні житловим будинком та присадибною земельною ділянкою, оскільки вони перебувають під постійною загрозою укусів бджіл, страждають від укусів бджіл.
Сам позивач в судовому засіданні пояснив, що його неодноразово кусали бджоли, та що через те, що бджоли відповідача постійно літають на його ( позивача) подвір'ї, діти позивача змушені були постійно знаходитись у домоволодінні своєї бабусі.
Свідок ОСОБА_4(дружина позивача) в судовому засіданні пояснила, що вона разом з чоловіком ОСОБА_1 та двома дітьми проживає по сусідству з відповідачем, бджоли відповідача постійно літають у них на подвір'ї та завдають укусів їй та членам її сім'ї. Вона (ОСОБА_4) страждає на алергію, і в липні 2014 року від укусу бджоли у неї була алергічна реакція, з цього приводу вона зверталась в лікарню та проходила курс лікування. Утримання відповідачем пасіки поряд з її домоволодінням перешкоджає їй вільно користуватися її земельною ділянкою, вона змушена знаходитись в будинку, щоб уникнути укусів бджіл.
Із пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що бджоли із пасіки ОСОБА_2 залітають на земельну ділянку (подвір'я) позивача, кусають його та членів його сім'ї, що створює перешкоди в користуванні господарством, обробітку городу.
Згідно довідки КЗ «Охтирська центральна районна лікарня» № 6144 від 27.07.2014 р. ОСОБА_4 27.07.2014 р. зверталася за медичною допомогою до Охтирської ЦРЛ з приводу алергічної реакції на укус бджоли; ОСОБА_4 було призначено лікування.
Посилання відповідача на те, що позивач не може довести факт, що саме бджола з його пасіки вкусила жінку позивача, суд вважає безпідставними, оскільки інших пасік, які б знаходилися на земельних ділянках, що межують із земельною ділянкою позивача, поблизу немає.
За вимогами ч.ч.4, 5 ст.319 ЦК України - власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч.1 ст.103, ст.104 ЗК України - власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про особисте селянське господарство" - члени особистого селянського господарства зобов'язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок.
Згідно ст.152 ЗК України - власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
Згідно ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.33 ЗУ «Про бджільництво» - якщо бджолині сім»ї заважають життєдіяльності людини, їх по можливості переселяють.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено та доведено належними доказами, що пасіка відповідача утримується з порушеннями ветеринарно-санітарних правил: пасіка розташована в безпосередній близькості від житлового будинку позивача, огорожа пасіки не відповідає вимогам чинного законодавства щодо її облаштування. Всі ці обставини дають змогу саме бджолам відповідача, яких нараховувалося станом на 25.09.2014 року в кількості 23 бджолосім'ї, вільно залітати на земельну ділянку (подвір'я) позивача та завдавати укусів членам його сім'ї, що створює перешкоди позивачу в користуванні належним йому житловим будинком та земельною ділянкою.
Тому суд вважає, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача перенести пасіку на відстань 300 м від житлового будинку позивача підлягає задоволенню.
Згідно п.п. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (з наступними змінами) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок винних неправомірних дій відповідача, які виразилися в розміщенні пасіки в безпосередній близькості з домоволодінням позивача та невідповідності огорожі встановленим вимогам, бджоли відповідача залітають у двір до позивача та завдають укусів позивачу та членам його сім'ї, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров'ю дружині позивача.
З урахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого та його дружини, їх тривалості, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині вимоги позивача слід залишити без задоволення.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 487,20 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 319, 391, 1167 ЦК України, ст.ст. 103, 104, 152 ЗК України, Законом України «Про особисте селянське господарство», Законом України «Про бджільництво» від 22.02.2000р., Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженою наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001р. №9, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2001р. за №131/5322, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоровя України №173 від 19.06.1996 року, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 житловим будинком з господарськими спорудами та земельною ділянкою, розташованими за адресою АДРЕСА_1, шляхом перенесення бджолиної пасіки на відстань 300 м від даного житлового будинку.
Сягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Сягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 487,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Плотникова Н.Б.