Справа№592/107/14-ц
Провадження №2/592/524/14
02 жовтня 2014 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Кондратенка М.В., при секретарі Безкровній К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення межі земельної ділянки -
Позивачка ОСОБА_1 свою вимогу обгрунтовує тим, що є власником 1/2 частини будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки належить відповідачці ОСОБА_3
Земельні ділянки для обслуговування житлового будинку поділені між ними парканом і раніше спору щодо землекористування не виникало. Але декілька місяців тому заміряла земельні ділянки і які перебувають у її власності та відповідачки і з»ясувалось, , що відповідачка користується земельною ділянкою на 0,015 га. більшою , а це близько 15 м.кв.
В листопаді 2013 року отримала повідомлення від приватного нотаріуса ОСОБА_4 про право першочергового придбання 1/2 частина будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, які належать відповідачці. Для відчуження своєї земельної ділянки з будинком відповідачем укладено договір із землевпорядною організацією для розроблення технічної документації на земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номеру, що передбачено законодавчо встановленою процедурою. Відповідач мала підписати акт погодження меж земельної ділянки не тільки із сусідніми землекористувачами, але також з нею як співвласником нерухомого майна. Однак акт погодження меж земельної ділянки не підписувала, до неї з цим питанням ніхто не звертався, хоча в саме цьому акті буде вся інформація про розмір земельної ділянки.
Встановлений паркан між їх земельними ділянками розміщений саме по існуючій межі лише через те, що не знала про те, що у відповідачки фактично більша частина земельної ділянки ,ніж у неї. Крім того, після відчуження земельної ділянки з будинком та надвірними будівлями нові власники будуть вважати, що придбали і частину її земельної ділянки і це стане приводом для подальших сварок та звернень до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 103 ЗК України , власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.
Частина 1 ст. 106 ЗК України зазначає, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Стаття 107 ЗК України передбачає, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
Виходячи з вищенаведеного, просить ухвалити рішення , яким :
- встановити межу, яка поділяє земельні ділянки між співвласниками по АДРЕСА_1 у відповідності з даними земельно- кадастрової документації.
У судовому засіданні позивачка заявлену вимогу підтримала з зазначених вище підстав.
Представник відповідача - ОСОБА_5 вважає, що заявлена вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, тому що вона не є власником ? частки земельної ділянки по АДРЕСА_1. Вважає, що остання вибрала неналежний спосіб захисту своїх прав , бо спір стосується правовідносин щодо порядку користування земельною ділянкою.
Суд, вислухавши доводи сторін, перевіривши і оцінивши надані докази вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступні обставини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.10.2003 р., позивачка ОСОБА_1 є власником ? частини будинку з відповідною частиною господарських будов, розташованих на АДРЕСА_1, що вбачається також з технічної документації на нерухоме майно / а.с. 6-11/.
Інша ? частина домоволодіння знаходиться у користуванні відповідачки ОСОБА_3, яка відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 481717 від 23.05.2012 р. є власником ? частини земельної ділянки і розташованої по АДРЕСА_1. Інша ? частина земельної ділянки є власністю Сумської міської ради / а.с. 22, 23 /.
Таким чином доводи ОСОБА_1 що вона є власником приватизованої ? частки земельної ділянки по АДРЕСА_1 і на що остання посилається у позові, до уваги не заслуговують. А тому вимога позивачки про встановлення меж на земельній ділянці і що знаходиться на одній земельній площі і за однією адресою , перебуває у спільному користуванні співвласників домоволодіння, з посилкою на норми Земельного кодексу України та які регулюють спірні правовідносини щодо встановлення меж між сусідніми відокремленими земельними ділянками, не ґрунтується на Законі.
У даному випадку суд вважає, що позивачка вибрала неналежний спосіб захисту своїх прав, бо спір стосується правовідносин щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, частина якої є не приватизованою.
Враховуючи зазначене, а також керуючись ст. ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення між співвласниками будинку межі земельної ділянки і розташованої по АДРЕСА_1 - відмовити за його безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня його проголошення.
Так як особи, які приймали участь у розгляді справи, не були присутніми при оголошенні вступної і резолютивної частини рішення, вони мають право на оскарження протягом 10 -ти днів з дня отримання його копії з повним вмотивованим текстом.
Суддя М.В. Кондратенко