Справа № 163/2399/14-к
Провадження № 1-кп/163/78/14
02 жовтня 2014 року м.Любомль
Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представників кримінальної міліції у справах дітей Любомльського РВ УМВС ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей Любомльської райдержадміністрації ОСОБА_7 ,
практичних психологів відділу освіти Любомльської райдержадміністрації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №12014030150000214 про обвинувачення
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Запілля Любомльського району Волинської області, який проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, учня Любомльського професійного ліцею, раніше судимого, а саме 04.08.2014 року Любомльським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 8- ми місяців позбавлення волі, на підставі ст. 105 КК звільнений від відбування покарання із застосуванням заходів виховного характеру у вигляді застереження і передачі під нагляд матері строком до досягнення неповнолітнім 17-річного віку,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_13 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного злочину, судимість за який непогашена і не знята у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив новий умисний злочин.
Так, ОСОБА_13 10.08.2014 року близько 23 години керуючись корисливим мотивом та реалізовуючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, повторно, шляхом вільного доступу, зайшов на повір'я ОСОБА_14 , що за адресою АДРЕСА_2 , де за допомогою викрутки та гаєчного ключа, зняв з мопеда марки «Viper Activ Sport 50», та таємно викрав карбюратор вартістю 150 гривень, акумулятор «Варта» вартістю 220 гривень, газову ручку вартістю 25 гривень, заводну лапку вартістю 30 гривень, щуп мастила вартістю 20 гривень, гальмівну ручку вартістю 50 гривень, перехідник до карбюратора вартістю 25 гривень та паливний фільтр вартістю 20 гривень. Всього ОСОБА_13 таємно викрав чужого майна на загальну суму 540 гривень.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджена наступними доказами по справі.
Так, обвинувачений ОСОБА_13 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю і показав, що він 10 серпня 2014 року близько 23 год., зайшовши на подвір'я ОСОБА_14 по АДРЕСА_2 , зняв з мопеда, який належить ОСОБА_4 , запчастини: карбюратор, акумулятор, газову ручку, заводну лапку, щуп мастила, гальмівну ручку, перехідник до карбюратора, паливний фільтр.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 10.08.2014 року він приїхав до ОСОБА_14 , яка проживає по АДРЕСА_2 , свій мопед марки «Viper Activ Sport 50» він залишив на подвір'ї. Коли згодом зібрався їхати до дому то виявив, що його мопед розібраний і пропало ряд запчастин, а саме: карбюратор, акумулятор, газова ручка, заводна лапка, щуп мастила, гальмівна ручка, перехідник до карбюратора, паливний фільтр.
Таким чином, фактичні обставини вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_13 та потерпілий в судовому засіданні не оспорили, при цьому обвинувачений визнав їх повністю.
У зв'язку з цим суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження обмежився допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідивши докази по справі які характеризують обвинуваченого як особу та його умови проживання, приходить до висновку, що винуватість останнього в інкримінованому йому злочині повністю доведена, а правова кваліфікація його дій органами досудового слідства за ч.2 ст.185 КК України є правильною.
Таким чином, ОСОБА_13 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який посередньо характеризуються по місцю проживання та навчання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений з'явився із зізнанням, щиро каявся та добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
З врахуванням вищенаведеного призначаючи обвинуваченому ОСОБА_13 вид та міру покарання, суд враховує те, що злочин останній вчинив неповнолітнім, при цьому повністю визнав свою вину і щиро кається у вчиненому, завдані збитки відшкодовано в повному обсязі, у зв'язку з чим суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак без реального відбуття покарання, застосувавши вимоги ст.104 КК України із звільненням його від відбування призначеного судом основного покарання, якщо обвинувачений на протязі іспитового строку тривалістю в один рік не здійснить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу стороною обвинувачення в судовому засіданні не заявлено.
Відповідно до вимог ст.124 КПК України, стягнення процесуальних витрат за залучення експертів слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_13 , оскільки, як встановлено в судовому засіданні, останній являється учнем денного стаціонару Любомльського професійного ліцею і забезпечений стипендією.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
Відповідно до вимог ст.104 КК України, звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він на протязі одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації.
Стягнути з ОСОБА_13 в дохід держави 245 (двісті сорок п'ять) гривень 70 копійок процесуальних витрат за залучення експертів.
Речові докази по справі: карбюратор, акумулятор, газову ручку, заводну лапку, щуп мастила, гальмівну ручку, перехідник до карбюратора, паливний фільтр, які передано на зберігання володільцю ОСОБА_4 , передати останньому в повне розпорядження та користування; а два гаєчні ключі та викрутку, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів при Любомльському РВ УМВС - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області на протязі 30 днів із дня його проголошення, через Любомльський районний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1