Справа № 554/6592/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/3029/14 Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М.
Доповідач Обідіна О. І.
06 жовтня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Панченка О.О., Бутенко С.Б.
При секретарі : Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Октябрського району м. Полтави на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Октябрської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на нерухоме майно,
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Вказував, що він являється власником квартири АДРЕСА_1, у зв'язку з чим у дворі дому побудував гараж площею 16,6 кв.м.
Оскільки його право на вільне володіння та користування вказаним об'єктом нерухомості обмежене внаслідок відсутності документів, що засвідчують його право власності, просив визнати за ним право власності на гараж площею 16,6 кв.м., розташований у дворі житлових будинків за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 червня 2014 року позов ОСОБА_1 до Октябрської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на нерухоме майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж, площею 16,6 кв.м., розташований у дворі житлових будинків за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі прокурор Октябрського району м. Полтави, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем було здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Крім того, до участі у справі не залучалася Полтавська міська рада, як власник землі на якій побудовано об'єкт нерухомості.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її задоволення.
Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 та побудував в 1978 році для власних потреб гараж у дворі будинків, розташованих по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, позовні вимоги є доведеними та ґрунтуються на положеннях ст. 376 ЦК України.
З вказаним висновком може погодитись колегія суддів з наступних підстав. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Частинами 1-3 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що на час розгляду справи, земельна ділянка передавалася у встановленому законом порядку позивачеві та знаходиться на законних підставах у користуванні останнього.
Власник земельної ділянки на якій побудований спірний об'єкт нерухомості - Полтавська міська рада взагалі не був залучений до участі в розгляді справи.
Також матеріали справи не містять належних доказів щодо звернення у встановленому законом порядку позивача до уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування із заявою про реєстрацію за ним права власності та відмови йому в цьому.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
З 1 січня 2009 року порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 08.10.2008 року № 923 та відповідає порядку, визначеному у ст. 30 Закону України «Про планування і забудову територій».
В свою чергу ОСОБА_1 не надано доказів про те, що він у передбаченому законом порядку звертався до інспекції з державного архітектурно - будівельного контролю за прийняттям закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, або що у видачі сертифіката відповідності закінченого будівництва державним будівельним нормам, стандартам і правилам йому відмовлено.
Всупереч вимог ст. 375 ч. 3 ЦК України компетентними державними органами не розглядалося питання щодо відповідності самочинного будівництва архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам.
Наданий в якості додатка до позовної заяви технічний висновок щодо надійності і безпечної експлуатації гаража та відповідності його державним будівельним нормам, не може бути взятий до уваги, оскільки вказаний документ не є тотожним висновку відповідного державного органу.
Згідно ст. 30 Закону України «Про планування і забудову територій» документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта державним будівельним нормам, стандартам і правилам, є сертифікат відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно - будівельного контролю.
Отже, порушене позивачем питання не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підставу вважати наявність спору про право.
Встановлені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції під час ухвалення рішення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та постановлення по справі нового про відмову в задоволенні позову як безпідставного.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Октябрського району м. Полтави задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 червня 2014 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Октябрської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
З оригіналом згідно.