Справа № 524/1173/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/2359/14
Головуючий у 1-й інстанції Зємцов В. В.
Доповідач Корнієнко В. І.
15 вересня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
Суддів: Карпушина Г.Л., Абрамова П.С.,
При секретарі: Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ Національна страхова компанія «Оранта», код 00034186, на його користь 3246,09 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2550 грн. у відшкодування моральної шкоди та 500 грн. у відшкодування судових витрат.
З рішенням суду не погодився позивач, внаслідок чого подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд необґрунтовано надав перевагу доказам відповідача.
Окрім того, з рішенням суду в частині моральної шкоди не погодився відповідач НАСК «Оранта», внаслідок чого подав апеляційну скаргу на нього, у якій просить скасувати рішення про стягнення моральної шкоди в розмірі 2550 гривень, ухваливши нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в розмірі 1275 грн.
Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що суд, встановивши, що факт заподіяння шкоди позивачу відбувся внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки та порушення вимог ПДР обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди, не врахував цих обставин при визначенні розміру моральної шкоди.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарги не підлягають до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спірні правовідносини, місцевий суд інстанції вірно встановив коло та їх характер і правомірно виходив з наступного.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 08 квітня 2012 року близько 15 години на вул. Київській в м. Кременчуці мала місце ДТП, учасниками якої був позивач, який керував належним на праві власності мотоциклом марки «Мегеллі» моделі « 250Р» д.н.з. НОМЕР_3, та ОСОБА_2, що керував автомобілем «Дачіа» моделі «Логан 90 Л» д.н.з. НОМЕР_4.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, який визнаний винним в скоєнні ДТП на підставі вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 31 жовтня 2012 року та ухвали апеляційного суду Полтавської області від 14 лютого 3013 року, була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта».
Вказаним вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 31 жовтня 2012 року встановлено, що потерпілим ОСОБА_1 було порушено п. 12.3. ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням дорожньої пригоди.
Також матеріалами справи підтверджується, що про настання страхового випадку страхова компанія була повідомлена своєчасно, а саме: 09 квітня 2012 року, та представником страхової компанії Бобровим А.Ю. був здійснений огляд та складений протокол пошкоджених деталей та вузлів транспортного засобу.
Автотоварознавчим дослідженням від 18 квітня 2012 року матеріальний збиток, завданий власникові мотоцикла НОМЕР_3 визначений таким, що складає 6492,18 грн.
Страховиком, приймаючи до уваги той факт, що за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у кримінальній справі № 1-373/2012 було встановлено також факт порушення потерпілим ОСОБА_1 вимог «п. 12.3 ПДР України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньої пригоди» , розмір страхового відшкодування, у відповідності до вимог п. 36.3 ст. 36 Закону України № 1961-1У, був визначений шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість осіб, відповідальних за заподіяння такої шкоди (заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями).
На звернення позивача НАСК «Оранта» було направлено копії матеріалів страхової справи № 5924, де мається страховий акт № ОЦВ-12-5924/1, розрахунок страхового відшкодування від 02 вересня 2013 року, страховий акт № ОЦВ-12-5934/1, розрахунок розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Не погодившись з проведеними страховою компанією розрахунками суми належного відшкодування, 23 жовтня 2013 року позивач направив на адресу Полтавської обласної дирекції НАСК «Оранта» заяву з проханням провести перегляд розрахунку страхового відшкодування по справі № 5924, додавши до цієї заяви висновок експертного автотоварознавчого дослідження №392-12 від 30.11.2012 року про визначення вартості майнової шкоди заподіяної в результаті пошкодження належного мотоцикла. Поштове відправлення було отримане 30 жовтня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Вирішуючи питання щодо розміру матеріальних збитків, суд обґрунтовано критично поставився до наданого позивачем висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 30 листопада 2012 року, з тих підстав проведене майже через 8 місяців після ДТП, та при його проведенні не запрошувалися та не були присутні заінтересовані сторони.
Із копії страхового акту № ОЦВ-12-5924/1, який був направлений відповідачем, встановлено, що в п.11 страхова компанія встановила обопільну вину в ДТП, та в п.14 визначена сума страхового відшкодування 3246,09 грн., але і ця сума до цього часу не виплачена.
Пунктом 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено також відшкодування потерпілому моральної шкоди, але в розмірі, що не перевищує 5% ліміту, визначеного п. 9.3 ст. 9 Закону.
Виходячи із встановленого п.9.3 ст. 9 Закону ліміту, розмір моральної шкоди, яка може бути стягнута із страховика, становить 2550 грн. (51000 х 5%) = 2550 грн.
Страхове відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, у визначеному розмірі було здійснено страховиком на користь потерпілого ОСОБА_4 21 жовтня 2013 року.
Відповідно до умов страхування, розмір страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди здійснюється відповідно до вимог п. 9.3 ст. 9 та п. 22.3 ст. 22 Закону України № 1961 -ІУ/2004, у редакції, що діяла на дату укладення договору страхування, за умови: завдання шкоди життю, здоров'ю потерпілого; розгляду цього питання у судовому порядку; встановлення судом факту заподіяння такої шкоди та її розміру; відшкодування такої шкоди страховиком не більше 2550,00 грн.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є неспроможними, не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції та не підтверджують належними доказами їх неправомірність, оскільки відповідно до ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Посилання апелянта на надання судом переваги одним доказам над іншими не заслуговують на увагу, оскільки місцевим судом надана обґрунтована оцінка доказам, які були надані сторонам як у підтвердження позовних вимог, так у їх спростування.
Доводи апеляційної скарги ВАТ НАСК «Оранта» також не спростовують висновків суду в частині визначеного розміру моральної шкоди, оскільки її ліміт визначено положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а питання реалізації позивачем належного йому права вимоги вирішено судом з урахуванням норм цивільного законодавства ( ст. 16 ЦК) та волевиявлення особи. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували винність позивача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і притягнення його до відповідальності у визначеному законом порядку.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2014 року не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» - відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко
Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ П.С. Абрамов
З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду
Полтавської області _______ В.І. Корнієнко