Справа № 473/4551/14-к
іменем України
"10" жовтня 2014 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження № 12014150190001939 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Вознесенськ, Миколаївської області, не працюючої, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимої, не одруженої, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, -
На початку вересня 2014 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , на присадибній ділянці власного домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зрізання за допомогою металевого секатора нарізала гілки з суцвіттям та листям ростучих рослин роду коноплі, тим самим незаконно придбала наркотичний засіб. Після чого за місцем свого проживання на вказаній присадибній ділянці в дерев'яному ящику висушила її та зберігала без мети подальшого збуту до 15.09.2014 року.
15.09.2014 року в період з 17 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв., працівниками міліції Вознесенського МВ УМВС в ході проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 до Вознесенського МВ УМВС було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною вагою в перерахунку на висушену речовину - 693,588 грама, який ОСОБА_4 незаконно придбала та зберігала за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту у великих розмірах.
Під час досудового слідства умисні протиправні дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах.
25 вересня 2014 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури, юристом 1 класу ОСОБА_3 , якому згідно із ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.468, ч.4 ст.469, 472 КПК України.
Згідно з угодою обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та зобов'язалась беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. Цією угодою визначено покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України передбачено звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2, 3 ст.76 КК України.
Угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, у відповідності до ч.2 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання, а тому вона може бути затверджена судом з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачено ч.2 ст.309 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, щиро кається у вчиненому, вперше притягується до відповідальності.
Судом роз'яснено, що наслідком затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченої є обмеження їх права на оскарження вироку, окрім випадків, визначених ч.4 ст.394 КПК України, а для обвинуваченої - відмова від здійснення права на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, в тому числі відмова від права мовчати, мати захисника, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Обвинувачена ОСОБА_4 розуміє свої права, визначені ч.4 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, пояснила, що вона в змозі виконати умови угоди в повному обсязі, а також розуміє інші заходи, які будуть застосовані відносно неї у разі затвердження угоди про визнання винуватості, щиро кається у скоєному, позитивно характеризується, раніше не судима.
Допитавши обвинувачену, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, відносно неї не застосовувалося будь-якого насильства, примусу, погроз, угода не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, обвинувачена ОСОБА_4 в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та є винуватою в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.309 КК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 25 вересня 2014 року, укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 та призначити останній покарання, узгоджене сторонами в угоді.
Цивільний позов по справі відсутній.
Оскільки відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинувачену та підлягають стягненню з неї, суд вважає, що стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 підлягають витрати за проведення експертизи за даним кримінальним провадженням.
Долю речових доказів вирішити відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.09.2014 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури та обвинуваченою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
На підставі затвердженої угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає всі покладені на неї обов'язки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.2, 3 ст.76 КК України, а саме: не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 196 гривень 56 копійок.
Речові докази по справі, а саме: 4 кущі рослину роду коноплі, які зберігаються в кімнаті речових доказів Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а засудженою в той же строк з дня вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Вознесенського міськрайонного суду (підпис) ОСОБА_1
Згідно оригіналу:
Суддя: