Справа №568/768/14-ц
02 жовтня 2014 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Бірука В.О.
при секретарі Чуліпі Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів справу за позовом ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Рівненська філія ТОВ «Українська соко-оцтова компанія» про стягнення матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій,
встановив:
Позивач звернувся з даним позовом до суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, щ в липні 2013 року майно позивача, в тому числі конструкції для проведення будівельних робіт на висоті (будівельні лєса) передавались в оренду Рівненській філії ТОВ «Українська соко-оцтова компанія». При передачі майна було встановлено відсутність конструкцій для проведення будівельних робіт на висоті в кількості 2 штук вартістю 2250 грн.
Було встановлено, що дані будівельні конструкції взяв для власних потреб ОСОБА_1, який на той час працював охоронцем на ТОВ «Західний соко-оцтовий завод».
Відповідач ОСОБА_1 відмовляється повернути будівельні конструкції мотивуючи тим, що на даний час їх немає в наявності, а тому позивач просить стягнути з відповідача вартість будівельних конструкцій в розмірі 2250 грн. Судові витрати по справі та витрати понесені позивачем за надання правової допомоги.
В судовому засіданні представник позивача Бернацький П.В. підтримав заявлений позов. Показав, що при проведенні інвентаризації в липні 2013 році на ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» було виявлено факт відсутності будівельних конструкцій вартістю 2250 грн. Як було з»ясовано будівельні конструкції для власних потреб взяв ОСОБА_1, який на той час працював на заводі. Адміністрація звернулась до ОСОБА_1 з проханням повернути будівельні конструкції в добровільному порядку, однак ОСОБА_1 вказану вимогу не виконав. Після чого директор Рівненської філії ТОВ «Українська соко-оцтова компанія» ОСОБА_4 звернувся із заявою в Радивилівський РВ УМВС. В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно використовував будівельні конструкції при поведені робіт в будинку дочки. Після цього він їх порізав на металобрухт.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Показав, що в 2011 році з дозволу заступника директора ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» ОСОБА_4 він взяв будівельні конструкції для підбиття стелі в гаражі дочки ОСОБА_6 Дані будівельні конструкції він брав не з заводу, а з території будинковолодіння, де проживає ОСОБА_4 і що вони перебувають на балансі заводу він не знав. Поскільки дані металоконструкції були поржавілі і їх не можна було використовувати як будівельні лєса, то він з дозволу ОСОБА_4 їх порізав і хотів здати як металобрухт, однак вони були викрадені невідомими особами.
Представник третьої особи на стороні позивача - директор Рівненської філії ТОВ «Українська соко-оцтова компанія» ОСОБА_4 підтримав заявлений позов. Показав, що в липні 2013 році при передачі майна з ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» в оренду Рівненській філії ТОВ «Українська соко-оцтова компанія» був виявлений факт нестачі 2 штук будівельних конструкцій вартістю 2250 грн. В 2011 році перебуваючи на посаді заступника директора він дав дозвіл працівнику завода ОСОБА_1 взяти на певний період будівельні конструкції (лєса) для проведення ремонту в гаражі дочки. Дані конструкції ОСОБА_1 дійсно брав з території його будинковолодіння, однак останньому було відомо, що вони рахуються на балансі заводу. При проведенні інвентаризації в 2013 році був виявлений факт нестачі будівельних конструкцій в кількості 2 штук. На неодноразові звернення до ОСОБА_1 повернути будівельні конструкції останній повідомив, що вони у нього відсутні. Тоді він звернувся з заявою в Радивилівський РВ УМВС. В ході проведення перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 дійсно використовував будівельні конструкції при поведені робіт в будинку дочки. Після цього він їх порізав на металобрухт. Ніякого дозволу на те що б металоконструкції порізати на металобрухт він ОСОБА_1 не давав, поскільки вони перебували на балансі заводу.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що згідно інвентаризаційної відомості ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» від 01.07.2013 року на заводі виявлений факт нестачі 2 штук будівельних конструкцій (лєса) вартістю 2083 грн. 34 коп.
В судовому засіданні встановлено і це не заперечували сторони, що будівельні конструкції в 2011 році відповідач ОСОБА_1 з дозволу на той час заступника директора ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» ОСОБА_4 взяв для ремонту гаража дочки ОСОБА_6 Поскільки вони були непридатні для використання ОСОБА_1Г порізав їх і вирішив здати на металобрухт, але вони були викрадені невідомими особами.
В судовому засіданні ОСОБА_1Г не довів, що ОСОБА_4 дав дозвіл порізати металеві конструкції та здати на металобрухт.
Факт, що будівельні конструкції (лєса) в кількості 2 штук перебувають на балансі ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» встановлено із акту прийому-передачі майна ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» від 20.05.2010 року при зміні керівництва заводу та акту інвентаризації від 01.07.2013 року.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не набувши встановленого законодавством порядку права власності на конструкції для проведення будівельних робіт, неправомірно позбавив позивача належної товариству власності знищивши конструкції.
Оскільки майно було знищено, позивач позбавлений права на витребування майна із чужого незаконного володіння в порядку ст. 387 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Суд вважає, що в результаті незаконних дій відповідача, а саме знищення майна належного позивачу ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» було завдано майнової шкоди. Згідно інвентаризаційного опису основних засобів ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» балансова вартість 2 будівельних конструкцій (лєса) становить 2083 грн. 34 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.
Позивач ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» поніс судові витрати, які складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи. До витрат пов»язаних з розглядом судової справи належати витрати на правову допомогу(ст.79 ЦПК України).
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця права несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно платіжного доручення № 443 від 23.06.2014 року ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» перерахував за надання правової допомоги ПП юридична фірма «Адвокат і закон» 1000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.22, 321, 328, 346, 387 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ТОВ «Західний соко-оцтовий завод» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Рівненська філія ТОВ «Українська соко-оцтова компанія» про відшкодування майнової шкоди - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західний соко-оцтовий завод» майнову шкоду в розмірі 2 083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 34 копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Західний соко-оцтовий завод» витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та судові витрати по справі в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп..
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.
При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги рішення набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений 06.10.2014 року.
Суддя: Бірук В.О.