07540, вул. Леніна, 32, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 2-а/356/22/14
Справа № 356/1052/14-а
01.10.2014 року Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Дудар Т. В.,
при секретарі Настич Н.А.
за участі позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Галіциної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Березанського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області, про визнання Державного акту легітимним та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2014 року до суду із позовом звернувся ОСОБА_1 Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням 11 сесії 21 скликання Березанської міської ради від 29 грудня 1992 року йому була надана у власність земельна ділянка площею 3,13 га ріллі на території відповідача.. На підставі цього рішення позивачеві був виданий Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 284. З 1 січня 2013 року набрали чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закон України «Про державний земельний кадастр» і позивач вирішив провести державну реєстрацію своєї земельної ділянки, під час якої йому стало відомо, що він має право на одержання безоплатно у приватну власність надану земельну ділянку. У зв'язку з цим ОСОБА_1 15 червня 2014 року подав заяву до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства із відповідним пакетом документів. Однак йому було листом відмовлено у наданні вказаного дозволу без надання буд-яких пояснень відмови. Тому просив визнати вищезазначений Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею легітимним та зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтовуючи їх доводами, викладеними у позовній заяві.
Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин було прийнято рішення здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, такий спосіб захисту прав як визнання легітимним Державного акту не передбачено законодавством.
Окрім цього судом встановлено, що Березанська міська рада 21 скликання на 11 сесії 29 грудня 1992 року вирішила надати позивачу земельну ділянку у ВЛАСНІСТЬ, а не в довічне успадковуване володіння (а.с. 8), оскільки такої форми володіння землею у грудні 1992 року, відповідно до чинного на той час земельного законодавства, уже не було. Окрім цього, у самому акті заповнені не всі поля, а також містяться підтертості та виправлення, зокрема, не зазначено дати рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано вказаний Державний акт (а.с. 9-10).
Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість задоволення вимог про визнання Державного акту легітимним.
Статтею 118 ЗК України регламентовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, у якому, зокрема, зазначено, що вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмова у його наданні належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 15 травня 2014 року звертався до Березанської міської ради Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 17). На це звернення позивач отримав відповідь від 04 липня 2014 року, у якій йому було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і роз'яснено його право у разі незгоди звернутися до суду (а.с. 25). Однак зазначену відмову позивач не оскаржував.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, прийняття рішень про надання дозволу на розробку проектної документації не входить до юрисдикції суду і є виключно у компетенції відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Аналізуючи зібрані по справі і досліджені під час судового розгляду докази у їх сукупності суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову.
На підставі ст. 118, 152 ЗК України, керуючись ст. 7-15, 17, 159-163 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Баришівському районі Київської області, про визнання Державного акту легітимним та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Березанський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя Т. В. Дудар