ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 вересня 2014 року № 826/9595/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації
про визнання бездіяльність протиправною, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яка полягає в відмові в видачі ОСОБА_1 ордера на кімнату в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - протиправною;
- зобов'язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення, а саме на кімнату в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9595/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 липня 2014 року, яке відкладалось на 31 липня 2014 року у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 31 липня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов в повному обсязі, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що з 15 грудня 1992 року ОСОБА_1 працювала на Київському заводі художнього скла.
27 квітня 1995 року ОСОБА_1 на підставі перебування в трудових відносинах з Київським заводом художнього скла було надано для проживання кімнату АДРЕСА_1, де позивач наразі зареєстрований відповідно до копії паспорту громадянина України.
30 жовтня 2003 року ОСОБА_1 одержала ордер № 75 на право заняття жилого приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,4 кв.м. (копія ордеру міститься в матеріалах справи).
30 вересня 2011 року Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження № 722 «Про заміну та впорядкування нумерації жилих та нежилих приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитку по АДРЕСА_1».
Відповідно до пункту 1 вищезазначеного розпорядження було змінено та впорядковано нумерацію жилих та підсобних приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитку по АДРЕСА_1. відповідно до поверхового плану, згідно з додатком.
У відповідності з додатком до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 вересня 2011 року № 722, яким встановлена нумерація жилих та нежилих приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитках по АДРЕСА_1 нумерація кімнати ОСОБА_1 змінилася на АДРЕСА_1.
В грудні 2011 року позивач звернулась із заявою до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зімни ордера на займану площу у відповідності до розпорядження № 722 від 30 вересня 2011 року.
Листом від 29 грудня 2011 року № 6-ц-2214 позивача повідомлено, що питання про заміну ордеру буде розглянуто на засіданні громадської житлової комісії Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
22 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою щодо отримання ордера та отримала відповідь №100-88/ц від 25 травня 2013 року, що Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація надішле запити у відповідні інстанції з метою отримання інформації про майновий стан за попереднім місцем проживання громадян, зареєстрованих в гуртожитку по АДРЕСА_1.
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням замінити та видати новий ордер, на що її було повідомлено, що буде засідання комісії і про результат її буде повідомлено письмово.
20 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась в Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію де її повідомили, що за результатом перевірок за місцем реєстрації вона постійно не проживає.
На думку позивача, така бездіяльність відповідача порушує прав останньої на житло.
Вирішуючи адміністративну справу по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Як підтверджується наданими матеріалами справи, з ордеру № 75 від 16 грудня 2003 року вбачається, що ОСОБА_1 мала право на заняття жилого приміщення в сімейному гуртожитку для тимчасового проживання в АДРЕСА_1. Спірне приміщення знаходиться на 8 поверсі 9-поверхового будинку.
Відповідно до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 вересня 2011 року № 722 «Про зміну та впорядкування нумерації жилих та нежилих приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитку по АДРЕСА_1» було вирішено змінити та впорядкувати нумерацію жилих та підсобних приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитку по вул. Фрометівській, 2 відповідно до поверхового плану, згідно з додатком.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем зазначено, що відповідно до нумерації, яка затверджена вищезазначеним розпорядженням, приміщення під АДРЕСА_1 (нумерація згідно по поверхового плану 1983 року) стало під АДРЕСА_1 (новий номер приміщення). 20 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась в Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію із заявою про видачу ордера на квартиру АДРЕСА_1. Як вбачається з розпорядження кімната під АДРЕСА_1 в минулому було під номером АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 мала право на заняття кімнати АДРЕСА_1.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 вересня 2011 року № 722 «Про зміну та впорядкування нумерації жилих та нежилих приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитку по АДРЕСА_1» відділ обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації видає сім'ям та одиноким громадянам ордери на займані житлові приміщення, які постійно проживають та прописані. Тобто лише наявність таких підстав як проживання та реєстрація дає можливість прийняти позитивне рішення
Посилаючись на викладені обставини, відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог.
Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із такими доводами та зазначає наступне.
17 липня 2014 року направлено судовий запит на адресу КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Голосіївського району" щодо надання належним чином завірені копії по поверхового плану гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 з наданням відповідних пояснень щодо невідповідності нумерації кімнати АДРЕСА_1 нумерації, вказаній в ордері № 75від 30.10.2003 року і розпорядженні № 722 від 30.09.2011 року з належними доказами на їх підтвердження.
Згідно наданого Плану на гуртожиток на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1.
Наведене спростовує доводи відповідача та свідчить про наявність підстав для видання позивачу ордеру на кімнату № 10 на 8 поверсі.
Також, суд критично ставиться до посилань відповідача про встановлення факту відсутності ОСОБА_1 в кімнаті АДРЕСА_1, на підтвердження чого надано акти обстеження житлових умов від 02 жовтня 2012 року, 28 жовтня 2013 року та 03 квітня 2014 року, оскільки відсутність позивача в кімнаті проживання 02 жовтня 2012 року, 28 жовтня 2013 року та 03 квітня 2014 року не може свідчити про її не проживання за зазначеною адресою.
Відповідно до статті 58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.
Як встановлено судом, 30 жовтня 2003 року ОСОБА_1 одержала ордер № 75 на право заняття жилого приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,4 кв.м. (копія ордеру міститься в матеріалах справи).
Стаття 59 Житлового кодексу України визначає, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.
З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, ордер - документ, на підставі якого здійснюється вселення в надане житлове приміщення у будинках державного чи громадського житлового фонду або фонду ЖБК (ЖК). Він видається лише на вільне житлове приміщення.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсним ордеру № 75 ОСОБА_1, який позивач отримала 30 жовтня 2003 року.
Таким чином, за наявності у позивача ордеру на 75 на право заняття жилого приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, площею 17,4 кв.м., суд не вбачає правових підстав для відмови останній у отриманні ордеру на займану житлову площу у відповідності до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 вересня 2011 року № 722 «Про зміну та впорядкування нумерації жилих та нежилих приміщень з введенням номерів блоків у гуртожитку по АДРЕСА_1».
При цьому, вирішуючи адміністративну справу по суті, судом враховано бездіяльність відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 ордеру на займану житлову площу у відповідності до розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 вересня 2011 року № 722, відтак, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідним задовольнити вимогу про зобов'язання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації видати ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення, а саме на кімнату в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість спірних дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати бездіяльність Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, яка полягає в відмові в видачі ОСОБА_1 ордера на кімнату в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - протиправною.
Зобов'язати Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_1 ордер на житлове приміщення, а саме на кімнату в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник