ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 жовтня 2014 року № 826/13687/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Центр"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
10 вересня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Центр» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 30 квітня 2014 року № 3326-25 та рішення про опис майна у податкову заставу № 76/26-50-25-01-09 від 18 серпня 2014 року Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13687/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24 вересня 2014 року.
У судовому засіданні 24 вересня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив його задовольнити. Представник відповідача заперечив проти позову.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
17 січня 2014 року посадовою особою відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві № 1873 від 24 грудня 2013 року, направлення № 3432/22-02 від 24 грудня 2013 року, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Центр».
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 11/1-26-50-22-02-37119553 від 17 січня 2014 року про результати виїзної позапланової перевірки ПАТ «КБ «Центр» (код ЄДРПОУ 37119553) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» (код ЄДРПОУ 30303336) за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.
Згідно висновків вказаного акту, відповідач встановив, що при здійсненні позивачем взаємовідносин з ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, позивач допустив порушення податкового законодавства, а саме: підпункту 5.4.6 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду всього в сумі 1 057 419,00 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 307 277,00 грн.
На підставі акту перевірки № 11/1-26-50-22-02-37119553 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення: форми "Р" № 0000772202 від 31 січня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 313 735,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 307277,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6458,00 грн.; форми "П" № 0000782202 від 31 січня 2014 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 1057419,00 грн.
Як зазначає позивач, 21 серпня 2014 року останнім отримано - податкову вимогу № 3326-25 від 30 квітня 2014 року згідно якої станом на 29 квітня 2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 313 735,00 грн., у тому числі, основний платіж 307 277,00 грн., 6 458,00 штрафних санкцій та рішення від 18 серпня 2014 року № 76/26-50-25-01-09 про опис майна у податкову заставу.
Підпунктом 14.1.153. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Аналіз пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.
В свою чергу, статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (визначення податкових зобов'язань у конфліктних ситуаціях, тобто, у зв'язку з порушеннями законодавства, які мали місце на думку контролюючого органу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Тобто, у зазначених випадках платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку (див. коментар до ст. 56 ПКУ) протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.
Відтак, право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового повідомлення - рішення, в разі не ініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.
Матеріали справи свідчать, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року у справі № 826/5714/14 позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Центр" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31 січня 2014 року № 0000772202, від 03 квітня 2014 року №0003102202.
При цьому, попередньо, позивачем в адміністративному порядку оскаржувались спірні податкові повідомлення - рішення.
Вищенаведене свідчить, про ініціювання оскарження рішення контролюючого органу, що в свою чергу виключає підстави для направлення платнику податків податкової вимоги.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року у справі № 826/5714/14 не набрала законної сили, оскільки переглядається у суді апеляційної інстанції.
При цьому, як свідчить вступна частина постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2014 року у справі № 826/5714/14 представники контролюючого органу були присутні під час розгляду зазначеної адміністративної справи, що свідчить про обізнаність відповідача щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31 січня 2014 року № 0000772202, від 03 квітня 2014 року №0003102202 в судовому порядку.
Відтак, на думку суду, спірна податкова вимога прийнята передчасно, а саме до узгодження суми боргу, визначеної контролюючим органом, а тому підлягає скасуванню.
При цьому, судом не приймаються посилання позивача на порушення приписів Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576, оскільки дрібні порушення форми та порядку направлення податкової вимоги не спростовують зміст правопорушення та не слугують підставою для її скасування.
Відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Враховуючи висновки суду про передчасність сформування податкової вимоги та її скасування, рішення про опис майна у податкову заставу, також підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, контролюючим органом не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Центр» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Центр» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30 квітня 2014 року № 3326-25 та рішення про опис майна у податкову заставу № 76/26-50-25-01-09 від 18 серпня 2014 року.
3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Центр» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник