ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 вересня 2014 року справа № 813/3421/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Крутько О.В.,
з участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,
представника позивача Бойкович Т.В.,
представника відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ТзОВ «Компанія Віта»
до Львівської митниці Міндоходів
про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, відмови у визнанні заявленої митної вартості
ТзОВ «Компанія Віта» звернулось з позовом у якому згідно зменшених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/200068/2 від 08.04.2014 р.; визнати протиправною і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2014/00105 від 08.04.2014 р.; визнати неправомірною відмову Львівської митниці Міндоходів у визнанні заявленої митної вартості № 13-70-52/32-3650 від 25.04.2014р.
Позов мотивується тим, зокрема, що з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити митну вартість товару на підставі першого методу визначення митної вартості і за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в Україну, оскільки в цих документах було чітко зазначена ціна товару, що підлягала сплаті; відповідачем обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МКУ), однак жодної інформації щодо таких товарів, їх характеристик, імпортерів товару позивачу не було надано, а в рішенні про коригування, всупереч положенням ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, така інформація відсутня; оцінивши подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задоволити.
Відповідач проти позову заперечив, представник відповідача зазначив, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства; митний орган не одержав усіх підтверджуючих документів щодо задекларованої митної вартості, позивач не надав усі необхідні документи, на підставі яких можливе визначення митної вартості товару за першим методом, тому застосування такого було неможливим.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.
ТзОВ «Компанія Віта» для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України (косметичні препарати для догляду за шкірою: креми (не в аерозольній упаковці) згідно контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 р. було подано митну декларацію № 209140000.2014.010286 від 07.04.2014 р. із заявленою митною вартістю товару за ціною договору та інші документи, передбачені ст. 53 МК України.
Львівською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/200068/2 від 08.04.2014 р. та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2014/00105.
За твердженням митного органу митна вартість імпортованих товарів не могла бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ. Відповідно до п.4.1 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності у підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, виявлено неподання договору про транспортно-експедиційне обслуговування.
Декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виписки з бухгалтерської документації, митну декларацію країни відправлення, договір про транспортно-експедиційне перевезення.
Декларантом надано: прайс-лист, виписки з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення, договір на транспортне обслуговування, експортні ВМД країни відправлення.
З посиланням на те, що позивачем не було надано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, виявленням розбіжності між вагою загальною та вагою, зазначеною по окремих позиціях митним органом визначено митну вартість імпортованого позивачем товару з застосуванням методу 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № 100260002/2014/167797 від 10.02.2014 р., № 209140000/2014/004738 від 19.02.2014 р., № 807100000/2014/005658 від 17.02.2014 р.
За зверненням позивача товари, що декларувалися, були випущені відповідачем у вільний обіг за митною декларацією № 209140000/2014/010564 від 08.04.2014 р.
17.04.2014 р. ТзОВ «Компанія Віта» додатково, у відповідності до п.8 ст. 55 Митного кодексу України, подано Львівській митниці висновок Львівської торгово-промислової палати № 19-09/728 від 15.04.2014 р.
Львівською митницею Міндоходів надано відмову від 25.04.2014 р. за № 13-70-52/32-3650 у визнанні заявленої митної вартості з врахуванням додаткових документів, аргументуючи відмову тим, що висновок ЛТПП від 19-09/728 від 15.04.2014 р. не може вважатися об'єктивним дослідженням вартісних характеристик товару.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, що набрав чинності 01 червня 2012 року.
Статтею 7 Митного кодексу України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.
Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ст. 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ст. 53 митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було дотримано вимоги, передбачені зазначеними нормами Митного кодексу України та подано у встановленому порядку документи, що підтверджують митну вартість товару (перелік поданих документів зазначено у картці відмови).
Згідно з положеннями ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як вбачається із рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/200068/2 від 08.04.2014 р. відповідачем при виконанні ним п.4.1 ст.54 МК України виявлено неподання декларантом договору про транспортно-експедиційне обслуговування, а за наслідками розгляду додатково поданих позивачем документів виявлено не подання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 17.04.2014 р. позивач надіслав Львівській митниці Міндоходів висновок Львівської ТПП № 19-09/728 від 15.04.2014 р.
Тобто всі витребувані документи були подані митному органу.
Що стосується посилання відповідача на те, що у поданих декларантом документах наявні розбіжності між вагою загальною та вагою, зазначеною по окремих позиціях, то суд приймає до уваги доводи позивача на те, що у експортних ВМД країни відправлення в графі 35 зазначена загальна вага брутто товару, а в графі 38 зазначено вагу нетто по кожній окремій позиції товару. В експортних ВМД країни виробника не зазначається вага брутто по кожній окремій позиції товару згідно чинного законодавства країни виробника. Вказана в експортних ВМД країни відправника загальна вага брутто товару не може збігатися з вагою нетто, зазначеною по окремих позиціях товару.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).
Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України за основу визначення митної вартості товару як основного методу, позивачем була взята ціна контракту.
Суд вважає, що з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити митну вартість товару на підставі першого методу визначення митної вартості і за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в Україну, оскільки в цих документах була чітко зазначена ціна купівлі-продажу товару і саме ця ціна була сплачена згідно платіжних доручень.
З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, митний орган не вказав на розбіжності в поданих декларантом документах, які впливають на значення складових митної вартості товарів та дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів.
У відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінивши подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся.
Інших аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Отже, позов слід задоволити повністю, визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/200068/2 від 08.04.2014 р.; визнати протиправною і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2014/00105 від 08.04.2014 р.; визнати неправомірною відмову Львівської митниці Міндоходів у визнанні заявленої митної вартості № 13-70-52/32-3650 від 25.04.2014 р. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Компанія Віта» 73,08 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/200068/2 від 08.04.2014 р.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209140000/2014/00105 від 08.04.2014 р.
Визнати неправомірною відмову Львівської митниці Міндоходів у визнанні заявленої митної вартості № 13-70-52/32-3650 від 25.04.2014 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Компанія Віта» 73,08 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.10.2014 року.