Справа № 713/1814/14-ц
Провадження №2/713/691/14
06.10.2014 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Кибич І.А.
з участю секретаря Мірчева О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом до відповідача Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер його батько ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1
За життя 22.02.2005 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів йому.
Крім нього, спадкоємцями за законом є його мати - ОСОБА_3 та брат - ОСОБА_4, які не претендують на спадщину. Інших спадкоємців та осіб, що мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає.
Він, як спадкоємець за заповітом, своєчасно прийняв спадщину, оскільки, у шестимісячний термін з дня смерті ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом приватним нотаріусом йому було відмовлено в зв'язку з тим, що за життя ОСОБА_5 не отримав свідоцтво про право власності на будинок.
Просить визнати за ним право власності на спадкове майно ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а саме на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, дав покази аналогічні позову, просив позов задовольнити.
До початку розгляду справи від представника відповідача Чорногузівської сільської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі, заперечень проти задоволення позову не мають та просять справу розглядати без участі їх представника.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 позовні вимоги визнали, не заперечували щодо їх задоволення.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований і підлягає задоволенню в повному об'ємі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер батько позивача - ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Чорногузівської сільської ради, Вижницького району 05.03.2012 року, актовий запис №09, копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого 24.05.1980 року Вижницьким райвідділом ЗАГСу, копією паспорта позивача.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту від 22 лютого 2005 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрований в реєстрі №13.
З копії технічного паспорту на житловий будинок, складеного 22.08.2012 року Вижницьким БТІ, вбачається, що житловий будинок по плану забудови під літ. «А» 1955 року побудови в АДРЕСА_1 вартістю 103805,00 грн., оформлений на ім'я ОСОБА_5
З копії довідки виданої Чорногузівською сільською радою, Вижницького району Чернівецької області №1410 від 14.08.2012 року вбачається, що ОСОБА_5 - постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1 з 1955 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 року, тобто по день смерті. ОСОБА_5 знятий з реєстраційного обліку за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 року у зв'язку з його смертю. Спадкоємцями за законом першої черги є дружина: ОСОБА_3 та діти - ОСОБА_4, ОСОБА_1 Спадкоємець за заповітом є ОСОБА_1
Позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але в зв'язку з відсутністю належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності на будинок йому було в цьому відмовлено, що підтверджується копією постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 13.08.2014 року №145/02-31.
Крім позивача ОСОБА_1, спадкоємцями першої черги за законом є дружина померлого - ОСОБА_3, яка відмовилась від обов'язкової частки у спадковому майні, та син ОСОБА_4, який спадщину не прийняв. Інших осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується матеріалами спадкової справи №22\2012 року від 03.09.2012 року.
Відповідно до ст.1273 ч.1, ч.5, ч.6 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Згідно ст.1274 ч.1, 2 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом; спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦК України.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як видно з представлених доказів, житловий будинок 1955 року побудови знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер, інші особи на володіння та користування даними будинками на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляють, придатність будинків для проживання ніким не оспорюється.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Крім того, згідно ч.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. А у відповідності до п.5 ч.1 ст.19 цитованого Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об'ємі.
При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.
Керуючись ст.ст. 392, 1234-1236, 1268, 1270 ЦК України, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, Суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме, житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Суддя: І. А. Кибич