25 вересня 2014 року м. Київ К/9991/58596/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Логвиненко А.О.
Донця О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (надалі - Державне управління) про визнання неправомірними дій,
Позивач звернувся з позовом про визнання неправомірною відмови відповідача у погодженні проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1, а також зобов'язання відповідача погодити такий проект землеустрою. В обґрунтування позову вказав на неправомірну відмову в погодженні проекту землеустрою.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем до переліку документів, що надавались для погодження проекту землеустрою не було додано акт технічного обстеження зелених насаджень, подання якого є обов'язковим, а отже надання відповідачем негативного висновку щодо погодження проекту було обґрунтованим.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано неправомірною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 згідно з Висновком Державного управління ОНПС від 11 серпня 2011 року № 05/674. Зобов'язано Державне управління погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1. Суд апеляційної інстанції спростував висновок суду першої інстанції про відсутність серед поданих позивачем документів акту технічного обстеження зелених насаджень. Вказав, що посилання на такий акт міститься у висновку відповідача, наданого за результатами розгляду документів, а надання негативного висновку згідно його змісту не обумовлене неподанням такого акту. Відмову в погодженні проекту землеустрою визнав необґрунтованою.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державне управління звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування содом норм матеріального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Вважає висновки суду про неправомірність дій Державного управління та наявність підстав для зобов'язання щодо надання висновку помилковими.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.05.2011 року позивач звернувся до Державного управління з заявою про погодження розробленого проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 з доданням відповідних документів для погодження. При цьому судом апеляційної інстанції спростовано висновок про відсутність серед поданих документів акту технічного обстеження земельної ділянки та встановлено, що такий акт був поданий на розгляд Державного управління.
За результатами розгляду таких документів, Державне управління надало висновок від 11.08.11 року №05/674, відповідно до якого не погодило наданий проект землеустрою. Підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою було те, що на момент розгляду заяви позивача відсутній проект детального планування території.
Відповідно до п. 4.4. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 р. N 434 (надалі - Порядок) на основі оцінки відповідності запланованої діяльності законодавству, її припустимості з точки зору потреб формування екомережі та впливу на довкілля, природоохоронний орган надає позитивний чи негативний Висновок про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки.
Пунктом 4.5 цього Порядку передбачено, що негативний Висновок природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки має містити обґрунтування із посиланням на конкретні статті законодавчих та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм та правил, які порушуються.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до переліку містобудівної документації, що розробляється у м. Києві у 2004-2006 р.р. до рішення Київської міської ради 3158/1368 від 15.04.04 року «Про затвердження програми розроблення містобудівної документації у м. Києві на період 2004-2006 р.р.», проектна документація Святошинського району мала бути розроблена у період з 2004 по 2006 р.р., однак станом на момент звернення позивача з заявою про погодження проекту землеустрою така документація розроблена не була. При цьому пунктом 7 цього рішення міської ради було передбачено, що розроблення містобудівної документації не може бути підставою для відмови у розгляді в установленому порядку та підготовці відповідних висновків щодо погодження проектів відведення земельних ділянок, розміщених на території, для якої виконується містобудівна документації.
Водночас наданий Державним управлінням негативний висновок щодо погодження проекту землеустрою не містить жодного нормативно-правового обґрунтування.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже враховуючи встановлені у справі обставини, висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність відповідачем правомірності вчинених дій та задоволення позову щодо визнання неправомірною відмову Державного управління у погодженні проекту землеустрою, судова колегія вважає правильним.
При цьому судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на ст.ст. 5, 17, 21 Закону України «Про основи містобудування» ст. 48 Закону України «Про охорону земель», щодо забезпечення розміщення та будівництва об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації, яка є основою для вирішення питань щодо вибору, вилучення, надання земель для містобудівних потреб, оскільки такі норми не містять заборони щодо погодження надання земельної ділянки без детального планування території.
Водночас задовольнивши вимоги в частині зобов'язання Державне управління погодити проект землеустрою, суд апеляційної інстанції не врахував, що за змістом п. 4.4. Порядку надання позитивного чи негативного висновку є компетенцією природоохоронного органу. Отже прийняття судового рішення про надання позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрою є обмеженням дискреційних повноважень цього органу.
Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
За викладеного рішення апеляційного суду підлягає зміні в частині зобов'язання Державне управління погодити проект землеустрою з зобов'язанням Державне управління розглянути питання про погодження проекту землеустрою.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року змінити, виклавши п'ятий абзац резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1».
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
О.Є Донець
А.О. Логвиненко