"07" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/31329/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий);
Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДоброБуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, що переглядається за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року,
У січні 2014 року ТОВ «ДоброБуд» звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови.
Зазначали, що оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штраф, передбачений пунктом 9 частини другої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (Закон № 208/94-ВР), за неподання замовником інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт.
Посилаючись на те, що такий обов'язок не існував на момент отримання дозволу на виконання будівельних робіт, просили визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції від 24 грудня 2013 року № 53/3658/61.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що 9 грудня 2013 року за результатами проведеної Інспекцією перевірки складено акт, яким зафіксовано, що ТОВ «ДоброБуд» є замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку, який на момент перевірки введено в експлуатацію. Отримавши дозвіл на виконання будівельних робіт, ТОВ «ДоброБуд» письмово не поінформував орган місцевого самоврядування та державні органи у сфері техногенної та пожежної безпеки про початок виконання будівельних робіт.
Постановою Інспекції від 24 грудня 2013 року № 53/3658/61 до позивача застосовано штраф за це порушення в розмірі 6 090 грн.
Також встановлено, що первинний дозвіл на виконання будівельних робіт отримано позивачем у серпні 2008 року. У зв'язку з закінченням строку його дії у червні 2011 року позивачу виданий новий дозвіл.
Задовольнивши позов, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що обов'язок повідомити про початок будівельних та підготовчих робіт закріплений у законодавстві з квітня 2011 року, а відповідні роботи розпочались у 2008 році.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з остаточними висновками судів.
Відповідно до пункту 27 Порядку виконання будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня отримання дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання таких робіт відповідно до пункту 22 цього Порядку письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт.
За правилами пункту 9 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР (в чинній редакції) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством.
Колегія судді звертає увагу, що застосована до позивача санкція введена в дію Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI, яким Закон № 208/94-ВР викладено у новій редакції.
В той же час, редакція Закону № 208/94-ВР, чинна на момент спливу семиденного строку з дня отримання позивачем дозволу на виконання будівельних робіт, відповідальності за таке порушення не передбачала.
Оскільки юридична відповідальність не має зворотної дії у часі, оскаржувана постанова Інспекції є незаконною.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
А.В.Єрьомін
О.В.Кравцов