08 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/64202/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційні скарги Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р.
у справі № 0670/5746/11
за позовом відкритого акціонерного товариства «Попільнянське хлібоприймальне підприємство»
до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області
третя особа на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області
про скасування податкових вимог, -
У листопаді 2010 року відкрите акціонерне товариство «Попільнянське хлібоприймальне підприємство» (далі - позивач, ВАТ «Попільнянське ХПП») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - відповідач, Попільнянська МДПІ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд скасувати першу податкову вимогу від 23.12.2008 р. № 1/79 та другу податкову вимогу від 09.09.2010 р. № 2/86.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано першу податкову вимогу від 23.12.2008 р. № 1/79 та другу податкову вимогу від 09.09.2010 р. № 2/86.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач та третя особа звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. і залишити в силі постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р.
Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційних скарг заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було сформовано для виставлення позивачу першу податкову вимогу від 23.12.2008 р. № 1/79 на загальну суму узгоджених податкових зобов'язань 72 047,65 грн., у тому числі суму бюджетної позички, виданої на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом 1994 року, в розмірі 20 900,13 грн.
Згідно акту від 28.01.2009 р. за № 1/2401, вказана податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень в зв'язку з поверненням відправленого 25.12.2008 р. ВАТ «Попільнянське ХПП» рекомендованого листа з повідомленням, яким надсилалась податкова вимога від 23.12.2008 р. № 1/79, без вручення ВАТ «Попільнянське ХПП».
02.11.2010 р. позивач отримав другу податкову вимогу № 2/86 від 09.09.2010 р. на загальну суму узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 20 900,13 грн., що становить бюджетну позичку, видану на закупівлю сільгосппродукції за держконтрактом 1994 року.
Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено з тих мотивів, що податковий орган, формуючи податкові вимоги від 23.12.2008 р. № 1/79 та від 09.09.2010 р. №2/86, діяв в межах визначених законодавством повноважень, і такі вимоги були вручені ВАТ «Попільнянське ХПП».
Суд апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову про задоволення позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при формуванні податкових вимог керувалася як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так і Методичними рекомендаціями щодо порядку погашення у 2010 році заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, затвердженими наказом ДПА України від 14.09.2010 р. № 701.
Так, зокрема, згідно із пунктом 3 Методичних рекомендацій податкові органи направляють боржникам, які мають заборгованість, податкові вимоги відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Наказу ДПА України від 03.07.2001 р. № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 р. за № 595/5786.
Відповідно до пункту 1.10 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковою вимогою є письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано з листом повідомлення про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом.
Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків
Таким чином, законодавством передбачено альтернативний порядок надіслання платнику податків податкових вимог, а саме: або вручення такої вимоги під розписку платнику податків чи його уповноваженій особі, або надіслання податкової вимоги листом із повідомленням про вручення.
Водночас встановлені й спеціальні правові наслідки неможливості вручення податкової вимоги платнику податків або податковим органом (у разі використання такого способу надіслання податкової вимоги як її безпосереднє вручення платнику податків), або поштою (в разі використання надіслання податкової вимоги шляхом надіслання листа із повідомленням про вручення).
Порядок підтвердження обставин неможливості вручення податкової вимоги, за наявності яких ця вимога підлягає розміщенню на дошці податкових оголошень, встановлений пунктом 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001 р., відповідно до якого, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з такими випадками: 1) незнаходженням посадових осіб; 2) їх відмовою прийняти податкову вимогу; 3) незнаходженням фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, у день повернення не врученої податкової вимоги розміщує її на дошці податкових оголошень (повідомлень).
День розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень (повідомлень) вважається днем вручення податкової вимоги.
У той самий день працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, повідомляє про неможливість вручення податкової вимоги відповідного працівника підрозділу стягнення податкового боргу.
У разі невручення податкової вимоги, у випадках незнаходженням посадових осіб або їх відмови прийняти податкову вимогу, в той самий день працівник підрозділу стягнення податкового боргу складає акт (довільної форми) із зазначенням причин невручення.
У разі незнаходження фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків працівник підрозділу стягнення податкового боргу в триденний термін здійснює перевірку місцезнаходження (місця проживання) платника податків та складає акт перевірки місцезнаходження платника податків у трьох екземплярах. Якщо за результатами перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).
Таким чином, обставини, що унеможливлюють вручення податкової вимоги платникові податків, повинні підтверджуватися актом довільної форми, що складається в день повернення податкової вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб або їх відмовою прийняти податкову вимогу або актом перевірки місцезнаходження (проживання) платника податків, який складається в разі незнаходження фактичного місцезнаходження платника податків.
Отже, у разі дотримання вищезазначеного порядку та за наявності зазначених актів розміщення податковим органом податкової вимоги на дошці податкових оголошень може вважатися таким, що відповідає приписам чинного законодавства.
Лише розміщення податкової вимоги на дошці податкових оголошень не може вважатися беззаперечним підтвердженням факту вручення податкової вимоги платникові податків у тому разі, якщо обставини справи вказують на невжиття податковим органом усіх заходів, які він повинен був здійснити для вручення податкової вимоги.
Як слідує з акту від 28.01.2009 р. № 1/2401, перша податкова вимога від 23.12.2008 р. № 1/79 була розміщена на дошці податкових оголошень в зв'язку з поверненням відправленого 25.12.2008 р. ВАТ «Попільнянське ХПП» рекомендованого листа з повідомленням без вручення позивачу.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні доказів в підтвердження як відомостей, зазначених в акті, щодо направлення податкової вимоги позивачу та її повернення (конверта, поштового повідомлення з відповідними помітками органу поштового зв'язку, реєстру поштових відправлень тощо), так і дотримання пункту 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків.
У вищевказаному акті відсутні дані про причини невручення товариству податкової вимоги (незнаходженням посадових осіб; їх відмовою прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місцезнаходження платника податків), які можуть слугувати окремою підставою (при незнаходженні платника податків за фактичним місцезнаходженням) для складення акту перевірки місцезнаходження платника податків за результатами обов'язковості її проведення податковим органом, оскільки якщо за результатами перевірки місцезнаходження платника податків не встановлено, друга податкова вимога разом із третім екземпляром акта підрозділом стягнення податкового боргу передаються структурному підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, для розміщення їх на дошці податкових оголошень (повідомлень).
При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.
З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в діях суду першої інстанції вбачається порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідають обставинам справи.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.
Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційні скарги Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області - відхилити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. у справі № 0670/5746/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько
Судді: підпис І.О. Бухтіярова
підпис М.І. Костенко