01 жовтня 2014 року м. Київ К/800/9302/14
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),
суддів: Весельської Т.Ф.,
Винокурова К.С.,
здійснивши попередній розгляд справи за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі - УПФ) на ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 5 червня 2013 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року,
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (позивача) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до УПФ про визнання неправомірним нарахування і виплати соціальної допомоги як дитині війни та зобов'язання нарахувати і сплатити у повному обсязі зазначену допомогу у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Посилався на те, що після постановлення судового рішення, яким позовні вимоги задоволено, стягувач помер, тому він, як спадкоємець, має право на заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 5 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, заяву ОСОБА_2 задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_3 його правонаступником ОСОБА_2, видано дублікат виконавчого листа.
У касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить судові рішення скасувати і постановити нове про відмову в задоволенні заяви. Зазначає, що цивільна правоздатність особи припиняється в момент смерті, а отже заявник не має підстав для реалізації невикористаного права ОСОБА_3 на не отриману соціальну допомогу.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості вимог, оскільки позов ОСОБА_2 задоволено, тому після його смерті спадкоємець має право на соціальну виплату, яка належала спадкодавцеві, але не була одержана ним за життя.
Такий висновок є обґрунтованим і законним.
Відповідно до частини першої статті 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналогічні положення викладені у частині п'ятій статті 8 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження».
Правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. Мається на увазі, в тому числі, у разі спадкування.
Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність УПФ щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Зобов'язано за період з 1 березня по 22 липня 2011 року здійснити нарахування та доплату зазначеної допомоги позивачу відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі цього рішення відкрито виконавче провадження, проте стягувач, не отримавши присуджену суму помер, тому ОСОБА_2 як спадкоємець звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Як вірно зазначено судами, відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва відхилити, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 5 червня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
Т.Ф. Весельська
К.С. Винокуров