"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/1522/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Дзержинського міського центру зайнятості на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року у справі за позовом прокурора м. Дзержинська в інтересах Дзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
Прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3 726,18 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_4 на користь Дзержинського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 3 726, 18 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, Дзержинський міський центр зайнятості звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, ОСОБА_4, згідно наказу № НТ100111 від 11.01.2009 року надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
03.02.2010 року між позивачем та Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 52 з виборів Президента України 17.01.2010 року укладено договір про організацію оплачуваних громадських робіт №051110020300005, в результаті чого роботодавець створив 20 робочих місць для осіб, зареєстрованих безробітними. Даним договором також передбачено укласти з особами, які направлені центром зайнятості для участі в оплачуваних громадських роботах строкові трудові договори у письмовій формі відповідно до трудового законодавства. Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата праці робітників, зайнятих на оплачуваних громадських роботах, здійснюється роботодавцем.
Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, актом № 30 розслідування страхового випадку встановлено, що ОСОБА_4, за її особистою заявою направлена центром зайнятості на громадські роботи, де працювала з 03.02.2010 року по 19.02.2010 року та їй було нарахована заробітна плата в розмірі 178,56 грн.. Докази щодо отримання зазначених коштів в матеріалах справи відсутні.
Крім того, наведено, що укладений між Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу № 52 та ОСОБА_4 для участі в оплачуваних громадських роботах строковий трудовий договір у письмовій формі відповідно до трудового законодавства.
Також, відповідно до даних Окружної виборчої комісії територіального виборчого округу № 52, ОСОБА_4 нараховано заробітну плату за період роботи з 03.02.2010 року по 19.02.2010 рік в розмірі 178,56 грн., але доказів щодо отримання цих сум відповідачем дана відомість не містить.
Згідно листа Архівного відділу Горлівської міської ради № 37.01-38/5 від 03.02.2011 року стосовно підтвердження роботи на виборах Президента України 17.01.2010 року та повторного голосування 07.02.2010 року ОСОБА_4 на виборчій дільниці № 43 зазначено, що в документах особового складу архівного фонду «Окружна виборча комісія територіального виборчого округу № 52 з виборів Президента України 17.01.2010 року та повторного голосування 07.02.2010 року» в протоколах та постановах дільничних виборчих комісій територіального виборчого округу № 52 постанови щодо виконання повноважень ОСОБА_4 відсутні. В відомостях з нарахування заробітної плати за грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року ОСОБА_4 не значиться.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_4 дійсно отримувала дохід та не повідомила про даний факт Дзержинський міський центр зайнятості, в результаті чого неправомірно отримала допомогу по безробіттю.
Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду попередньої інстанції та приймаючи постанову про відмову в задоволенні позовних вимог вказав, що позивачем не доведено факт отримання коштів ОСОБА_4
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 року № 17, особи, визнані в установленому порядку безробітними, можуть залучатися Центральною виборчою комісією на підставі строкових трудових договорів до оплачуваних громадських робіт, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів Президента України у 2010 році, з урахуванням вимог пунктів 18 і 19 Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 839.
Згідно з п. 17, 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 року № 839 «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», для безробітних, які не отримують допомогу по безробіттю, витрати роботодавців на оплату праці, зазначені в абзаці другому пункту 15, за час участі в оплачуваних громадських роботах можуть фінансуватися за рахунок коштів Фонду.
На осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншими нормативно-правовими актами. Період участі в оплачуваних громадських роботах для осіб, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, та безробітні, включається до страхового стажу для наступних страхових випадків. За безробітними у період участі в оплачуваних громадських роботах зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством.
Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що Дзержинський міський центр зайнятості не довів правомірність і законність вчинених ним дій, щодо стягнення з ОСОБА_4 отриманої допомоги по безробіттю в сумі 3 726,18 грн.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Дзержинського міського центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: