"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/11199/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Гончар Л.Я.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за позовом Служби автомобільних доріг у Чернігівській області до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області про визнання недійсними та скасування вимог, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року позов Служби автомобільних доріг у Чернігівській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень № 25-06-18-14/5969 від 13.08.2010р. щодо повернення до бюджету використаних не за цільовим призначенням коштів у сумі 16096, 26 тис. грн. та вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень № 25-06-18-14/5969 від 13.08.2010р. щодо поновлення дебіторської заборгованості в сумі 14424 тис. грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, перший заступник прокурора Чернігівської області звернувся з касаційною скаргою та просить їх скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, відповідно до п. 2.27 Плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2010 року, відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Чернігівській області за період з 01.01.2008р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт від 09.07.2010р. № 25-06-21/11 на підставі якого винесені вимоги від 13.08.2010р. №25-06-18-14/5969 щодо усунення виявлених ревізією порушень, а саме: повернення до бюджету використаних за не цільовим призначенням коштів; щодо проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування підрядником ТОВ БМК «Планета міст» коштів у сумі 22,32 тис. грн.; щодо поновлення дебіторської заборгованості у сумі 14424 тис. грн.
Так, відповідно до норм Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», цільове призначення - це кошти на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг загального користування.
Відповідно до п.3.1.6 Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г. 1-218-113-97, на період виконання робіт по реконструкції, ремонту та утриманню автомобільних доріг виконавець повинен вжити всіх заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху у відповідності до вимог діючих правил, норм, стандартів, та погодженим з Державтоінспекцією проектом (схемою) організації руху на період проведення робіт.
Відповідно до листа Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П.Шульгіна від 25.06.2010р. №29.26-26/1-579, як головної організації з питань ціноутворення в дорожній галузі, підтверджується правильність порядку врахування витрат по об'їзним та під'їзним дорогам.
Таким чином, кошти виділені для фінансування об'єкту на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Кіпті-Глухів-Бачівськ (на Брянськ), 102+250-км 107+047 використані за цільовим призначенням, а отже вимога щодо повернення до бюджету використаних за не цільовим призначенням коштів 16096,26 тис. грн. є неправомірною і підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги поновлення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості у сумі 14,42 тис. грн., колегія суддів також погоджується з висновками судів про те, що при перевірці відповідачем не було враховано існування додаткової угоди №3 від 03.03.2010р. до договору оренди від 17.05.2007р. №3 та додаткової угоди №4 від 03.03.2010р. до договору оренди №4 від 23.03.2010, якими передбачено зарахування капітального ремонту автомобілів в рахунок погашення наявної дебіторської заборгованості ДП «Чернігівського облавтодору» перед Службою автомобільних доріг в Чернігівській області.
Матеріали справи містять акти звірки, що підтверджують відсутність розбіжностей у розрахунках між ДП «Чернігівського Облавтодор» та Службою автомобільних доріг в Чернігівській області, які проводились на підставі первинних документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996.
Отже висновок відповідача, що позивачем безпідставно зменшена дебіторська заборгованість у сумі 14,32 тис. грн. є необгрунтованим.
З урахуванням вищенаведеного, здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність задоволення заявленого позову в частині, оскільки всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України відповідач не надав беззаперечних доказів обґрунтованості його висновків щодо наявності у Служби автодоріг під час здійснення нею фінансово-господарської діяльності порушень вимог закону, що призвело до нераціонального використання чи втрати державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, тощо.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: