18 вересня 2014 року м. Київ К/9991/1136/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011
у справі № 2а-1036/09/2470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазова компанія «Буковина»
до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтогазова компанія «Буковина» звернулось до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.09.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем складено акт № 1 від 06.04.2009, з посиланням на п.п. «ґ»п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» яким анульована реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазова компанія «Буковина» як платника податку на додану вартість, в подальшому позивача виключено з Реєстру платників податків на додану вартість з 06.04.2009.
Підставою для винесення зазначеного вище акту слугував висновок податкового органу про подання TOB "Імпульспроммережа" протягом 12 послідовних календарних місяців (з липня 2009р. по липень 2010р.) податкових декларації з ПДВ з показниками про відсутність оподатковуваних ПДВ господарських операцій.
Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість врегульована ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п. 9.8. зазначеної норми, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, зокрема: п.п. «ґ» особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. Відповідно до пп. 25.2.2 п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 №79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 за №208/4429, в редакції чинній на день прийняття оспорюваного акта, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою №6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.
Таким чином, анулювання реєстрації відповідно до наведених норм Закону та Положення може здійснюватись податковим органом за наявності вищевказаної обставини (відсутні обсяги оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 послідовних календарних місяців), та на підставі даних податкової декларації з податку на додану вартість самого платника безвідносно від обов'язку податкового органу перевірити такі дані шляхом проведення документальної перевірки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у вересні 2008 року, тобто, протягом дванадцяти послідовних місяців (згідно акту ДПІ від 06.04.2009 року це період з січня 2008 року по лютий 2009 року) позивач подавав у ДПІ у Вижницькому районі податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року в якій зазначав про оподатковувані операції, що підтверджується рядком 10.1, яка була прийнята відповідачем.
Колегія суддів погоджує висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки позивачем в поданій до податкового органу податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року були зазначені операції з придбання товарів (послуг), то проведені позивачем операції відносяться до оподатковуваних поставок в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак, у податкового органу були відсутні підстави для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю оподатковуваних поставок.
Рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 2а-1036/09/2470 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 2а-1036/09/2470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко