11 вересня 2014 року м. Київ К/9991/33412/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012
у справі № 2а-1710/09/1970
за позовом Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області, Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними, визнання недійсним акту перевірки та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Державна податкова інспекція в Чортківському районі Тернопільської області звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації в Тернопільській області, Державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними, визнання недійсним акту перевірки та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 року позов ДПІ в Чортківському районі задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в дохід державного бюджету 1700 грн. штрафних (фінансових) санкцій, шляхом звернення стягнення на активи боржника.
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 оскаржила їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що податковим органом проводилась перевірка кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке орендується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4, за результатами перевірки складено акт від 18.03.2009 за № 000830.
Перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ст. 15 - 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що полягало в здійсненні роздрібної торгівлі алкогольних напоїв на розлив, без отримання статусу підприємства громадського харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів.
На підставі вищезазначеного акту Державною податковою інспекцією в Чортківському районі Тернопільської області прийнято рішення №000830 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до ст. 15-3 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.1995 N 481/95-ВР, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року N 854 роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, підприємства чи спеціалізовані відділи (секції) магазинів споживчої кооперації, а також підприємства громадського харчування.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно ліцензії НОМЕР_1 від 08.01.2008 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 дозволено здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Однак, видана позивачу ліцензія не включає дозвіл на продаж алкогольних напоїв на розлив.
Відповідно до частини шостої статті 15-3 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, кафе позивача не має відповідного статусу.
Відповідно до зазначеного, колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що в задоволенні позову фізичної особі-підприємцю ОСОБА_3 до ДПА в Тернопільській області та ДПІ в Чортківському районі про визнання акту перевірки недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій слід відмовити.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012
у справі № 2а-1710/09/1970 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відхилити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012 у справі № 2а-1710/09/1970 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко