11 вересня 2014 року м. Київ К/9991/848/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011
у справі № 2-а-8102/10/1470
за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 13.08.2010, за результатами якої складено акт № 1108/22/34002964 від 29.10.2010.
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. № 56-93 " Про місцеві податки та збори ", із змінами та доповненнями, п.5,6 ст. 27 Закону України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР " Про рекламу " та п.2,3,6 Положення про податок з реклами, затвердженого Рішенням Міської ради від 14.07.2006 р. №3/5, в результаті чого філією занижено податок з реклами в сумі 672,20 грн.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 00003522/0 від 09.11.2010 р., яким донараховано суму податкового зобов'язання з податку з реклами в сумі 1008,30 грн.
Статтею 1 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу» визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно зі ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 №56-93 „Про місцеві податки і збори" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.
Відповідно до п.2,3,6 Положення про податок з реклами, затвердженого Рішенням Міської ради від 14.07.2006 р. №3/5 передбачено, що платниками податку з реклами є юридичні особи усіх форм власності,їхні філії,відділення,представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи та субєкти підприємницької діяльності, які розміщують рекламу на території м. Миколаєва. Обєктом оподаткування є вартість послуг по встановленню та розміщенню реклами. Податок з реклами нараховується рекламним агентом або особою, яка самостійно встановлює та розміщує рекламу, відповідно до встановленої ставки та вартості наданих послуг о встановленню а розміщенню реклами.
Рішенням Миколаївської міської ради «Про затвердження положень про місцеві податки та збори»від 21.11.2002 р. та змінами від 14.07.2006 р. № 3/5 встановлено, що рекламне агентство це фізична або юридична особа, яка здійснює на замовлення рекламодавця встановлення та розміщення реклами на рекламних носіях. Платними податку з реклами є юридичні особи усіх форм власності, а також фізичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, які розміщують рекламу на території м. Миколаєва. Рекламні агентства та особи, які самостійно встановлюють та розміщують рекламу на рекламних носіях, несуть відповідальність на неподання, несвоєчасне подання рахунку податку з реклами до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати реклами до бюджету.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач встановлював та розміщував рекламу не самостійно, а через рекламне агентство - СПД ОСОБА_3, який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців займається рекламною діяльністю.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що обов'язок сплачувати податок з реклами покладається на рекламне агентство, а том донарахування позивачу податку з реклами фіскальним органом є неправомірним.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 у справі № 2-а-8102/10/1470 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві відхилити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 у справі № 2-а-8102/10/1470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко