"11" вересня 2014 р. м. Київ К/800/33219/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Волошин В.М.
за участю представників згідно журналу судового засідання від 11.09.2014 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівництво та Інвестування" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013
у справі № 810/946/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівництво та
Інвестування"
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської
області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівництво та Інвестування" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0006441501 від 10.10.2012.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації позивача по податку на прибуток № 9040872250 від 16.07.2012 та складено акт № 454/15-01 від 10.10.2012.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006441501 від 10.10.2012, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1323046 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 330762 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 150.1 ст. 150, п. 153.8 ст. 153, п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яке полягало у тому, що позивачем при заповненні рядка 2.3 додатка ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації за І півріччя 2012 року відображено від'ємний результат попереднього звітного (податкового) періоду (станом на 1 січня 2012 року) - 13043958 грн., а не 25% суми такого від'ємного значення - 3260990 грн.
Вказане порушення призвело до заниження прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими ніж цінні папери корпоративними правами на суму 6300218 грн., заниження об'єкту оподаткування на суму 6300218 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1323046 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем правомірно зроблений перерахунок показника задекларованого позивачем у рядку 03.20 "Прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами", оскільки за результатами перерахунку сума прибутку становить 6300218 грн.
Таким чином, перевіркою було правомірно встановлено заниження показників задекларованих позивачем у рядку 01 "Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03)" декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року на суму 6300218 грн., у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1323046 грн.
У податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012 - 2015 років (починаючи із звітного періоду - 1 півріччя 2012 року), у платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, враховується лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що дохід від операційної діяльності позивача складає 2303142 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток ТОВ "Будівництво та інвестування" за 2011 рік.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Облік результатів операцій з цінними паперами здійснюється платниками податку у додатку ЦП "Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами" до податкової декларації з податку на прибуток.
Правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено пунктом 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.
У разі встановлення обставин, що свідчать про відсутність реального характеру операцій платників податків, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу витрат, що враховувалися в розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток.
Отже, під час розгляду справи щодо правомірності формування суми від'ємного значення з податку на прибуток судом може бути встановлено порушення платником податку інших правил оподаткування цим податком, не пов'язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
У такому разі правомірність визначених контролюючим органом податкових зобов'язань із податку на прибуток має оцінюватися з урахуванням фактично вчинених платником податку порушень.
У відповідних випадках суди повинні витребувати у податкового органу розрахунок визначених платникові податку сум податкових зобов'язань з урахуванням фактично вчинених таким платником порушень, у тому числі не пов'язаних із перенесенням сум від'ємного значення з податку на прибуток до витрат, але таких, що впливають на правильність формування відповідних сум.
Отже, судам слід було за результатами ретельного дослідження наявних у матеріалах справи фактичних даних зробити вмотивований висновок щодо того, чи правильно сформовано від'ємне значення та за необхідності витребувавши додаткові докази.
Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з їх не відповідністю вимогам частин 4 та 5 ст. 11, частині 1 ст. 138 та ст. 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівництво та Інвестування" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 у справі № 810/946/13-а задовольнити частково, судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівництво та Інвестування" задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 у справі № 810/946/13-а скасувати.
Справу № 810/946/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко