11 вересня 2014 року м. Київ К/9991/174/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011
у справі № 0670/472/11
за позовом Дочірнього підприємства "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс"
до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Дочірнє підприємство "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено планову виїзну перевірку підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт від 10.12.2010 року № 419/01 -1 3/23/32062890.
Перевіркою встановлено порушення позивачем порушення підприємством п. 8-1.6, п. 8-1.7, 8-1.15.3 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за 2010 рік на 441 723.00 грн.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.12.2010 №1000972340/0 та від 11.01.2011 №1000972340/1, якими підприємству визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 664206.00 грн.
Відповідно до п.8№.1 ст. 8№ Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 8№.2 ст. 8№ цього ж Закону передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно з п. 8№.6 ст. 8№ Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (п. 8№.7 ст. 8№ Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року №23 (з відповідними змінами та доповненнями) був затверджений перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Вказаною постановою до видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-І Закону, віднесено лісівництво та лісозаготівлю, які включають в себе власне лісозаготівлю, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що товари як пиловник та підтоварник є різновидами колод у вигляді круглих необроблених сортиментів і враховуючи, що постанова КМУ від 21.01.2009 року №'23 до сільськогосподарських товарів відносить узагальнююче поняття "колоди" без обумовлення їх певного виду, то вартість зазначених товарів повинна бути врахована при розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів.
Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що питома вага сільськогосподарських товарів, які реалізовувались позивачем з 01.01.2009 року, становить більше 75 відсотків, що надавало підприємству право на застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 у справі № 0670/472/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 у справі № 0670/472/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко