Ухвала від 18.09.2014 по справі 520/3911/14-ц

Номер провадження: 22-ц/785/7496/14

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Троїцької Л.Л., Кварталової А.М.

при секретарі: Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року по цивільній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року начальник управління ПФ України в Приморському районі м.Одеси звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії у загальному розмірі 63715 грн. 74 коп., мотивуючи це тим, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2011 року було задоволено позов ОСОБА_2, зобов'язано управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2011 року із застосуванням показника середнього заробітку за 2010 рік. Розпорядженням № 100435 від 13.05.2011 року управлінням було проведено відповідний перерахунок, однак постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 року скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси 11.04.2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено. Позивач стверджує, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду розпорядженням від 23.01.2014 року було проведено перерахунок пенсії відповідача та встановлено, що в період з 09.02.2012 року по 31.01.2014 року утворилась переплата пенсії в розмірі 63 715, 74 гривень, які безпідставно набуті відповідачем.

Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник Управління ПФ України в Приморському районі м.Одеси - Попов М.С., звернувся до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

У повній мірі рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні вимог Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за умови добросовісності виплати таких грошових сум юридичною особою; відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів. Представником позивача у встановленому законом порядку не доведено факт зловживань з боку відповідача, її винності чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії, виплата пенсії ОСОБА_2 здійснювалася Управлінням добровільно на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2011 року. Правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата пенсії відповідачу, а також сумлінність поведінки одержувача презумуються, у зв'язку з чим ОСОБА_2, є добросовісним набувачем переплачених коштів, а тому вони не підлягають поверненню.Під час судового розгляду будь-яких даних про зловживання з боку відповідача або подання нею недостовірних даних, позивачем не було надано та судом не було встановлено.

Вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав, закріплених частиною першою статті 50 Закону України від 09.07. 2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для стягнення з ОСОБА_2 переплаченої пенсії за період з 09.02.2012 року по 31.01.2014 року в розмірі 63 715, 74 грн.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам, заснований на законі та є правильним.

Судом встановлено, що у березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку її пенсії із застосуванням показника про середній заробіток за 2007 рік та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням показника про середній заробіток за 2010 рік.

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо перерахунку ОСОБА_2 пенсії в 2011 році із застосуванням показника про середній заробіток за 2007 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси провести ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок з 1 січня 2011 року пенсії відповідно до ч. 1,2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 3 (три) гривні 40 копійок. Також звернуто постанову до негайного виконання.

Розпорядженням № 100435 від 13.05.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси було проведено відповідний перерахунок.

Постановою судової колегії Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2011 року скасовано. Відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік.

14.01.2014 року на адресу Управління надійшла копія постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 року.

Розпорядженням № 100435 від 23.01.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси було проведено перерахунок зміна стажу та заробітку, та встановлено, що в період з лютого 2012 року по січень 2014 року утворилася переплата пенсії в розмірі 63 714, 74 гривень, що підтверджується протоколом від 24.01.2014 року.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина перша якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003та зареєстрований в Міністерстві юстиції України №374/7695 від 15.05.2003.

Згідно з п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

Судом правильно визначено, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Главою 83 ЦК України регулюються правовідносини щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Загальні положення про зобов'язання у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави передбачені ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Проте стаття 1215 ЦК України врегульовує випадки, коли безпідставно набуте або збережене майно (в тому числі і грошові кошти) не підлягають поверненню.

Зокрема не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З матеріалів справи вбачається, що виплата пенсії у надмірно сплаченому розмірі проводилася з 13.05.2011 року до 23.01.2014 року.

При цьому позивач заявив вимоги щодо повернення надмірно сплаченої пенсії у розмірі 63714,74 гривень за період з 09.02.2012 року до 23.01.2014 року, тобто з часу набрання законної сили рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду і до видання розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси за № 100435 від 23.01.2014 року після надходження до даної установи рішення апеляційного суду, яким скасовано рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси на Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси розглянута в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2.

Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Постанову апеляційного адміністративного суду мало отримати Управління пенсійного фонду після перебігу строку на її виготовлення у строк передбачений ч.3 ст. 160 КАС України, після чого в оптимальні строки підгодовувати розпорядження на перерахунок пенсії і її виплати у розмірі відповідно до постанови суду апеляційної інстанції.

Втім з незрозумілих причин Управління спромоглося витребувати постанову суду апеляційної інстанції через майже два роки після її винесення за апеляційною скаргою Управління і весь цей час Управління продовжувало виплачувати пенсію ОСОБА_2 у розмірі, розрахованому на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси, з яким Управління не було згодне.

При таких обставинах нарахування пенсії ОСОБА_2 протягом майже двох років після скасування рішення суду першої інстанції, яким було визначено завищений розмір пенсії, здійснювалося за будь-якої вини з боку відповідачки.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом положень ст. 1212 ЦК України, Яка встановлює підстави повернення безпідставно отриманого майна в том у числі і грошових коштів того, що є неспроможними, оскільки не відповідають обставинам справи, встановлених у судовому засіданні, яким судом надано правову оцінку у відповідності до законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що Пенсійний фонд діє на підставі положення про пенсійний фонд України і забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні і тому зайве виплачені кошти підлягають безумовному поверненню, є неспроможними, оскільки дані доводи самі по собі не впливають на правильність висновку суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи додержано норми процесуального і матеріального права, підстав для зміни чи скасування ухваленого у справі рішення суду не має.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

А.М. Кварталова

Попередній документ
40820833
Наступний документ
40820835
Інформація про рішення:
№ рішення: 40820834
№ справи: 520/3911/14-ц
Дата рішення: 18.09.2014
Дата публікації: 14.10.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди