Номер провадження: 22-ц/785/7617/14
Головуючий у першій інстанції Пащенко Т. П.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
18.09.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Таварткіладзе О.М.
суддів: Троїцької Л.Л., Кварталової А.М.,
при секретарі: Швець В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Шуліки А.В. на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -
У березні 2014 року представник ПАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, мотивуючи це тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.03.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив своїм підписом згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 17.02.2014 року має заборгованість - 14771,53 грн., яка складається з наступного:
- 2658,99 грн. - заборгованість за кредитом;
- 12112,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом
З урахуванням суми заборгованості, яка стягнута судовим наказом від 14.08.2008 року - 3912,95 грн., остаточна сума заборгованості становить 10858,58 грн.;
а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 гривень штраф (фіксована частина);
- 542,93 грн. - штраф (процентна складова).
На підставі викладеного, представник ПАТ КБ „ПриватБанк" просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість у розмірі 11901 грн. 51 коп. за кредитним договором № б/н від 30.03.2006 року та судові витрати у розмірі 243,60заборгованості становить 10858,58 грн. грн.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - Шуліка А.В. звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2014 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, районний суд виходив з того, що строк давності за кредитним договором від 03,04.2007 року сплив, позивач не порушив перед судом питання про визнання поважними причини пропуску позовної давності та не вказав такі причини. При таких обставинах, суд вважав, що вказаний строк не підлягає поновленню, що є підставою для відмови позивачу у позові
З матеріалів справи вбачається, що:
- згідно кредитному договору б/н від 30.03. 2006 року, ПАТ КБ „ПриватБанк" надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_3 у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту і виплаті нарахованих відсотків у порядку, розмірі і терміни передбачені договором;
- відповідно п. 1.2. умов і правил надання банківських послуг (а. с. 12) дані умови регулюють відносини між Банком і Клієнтом з відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших послуг, зазначених у заяві. Пунктом 9.12. Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк;
- згідно п. 9.6. при відсутності на картрахунку карти грошових коштів у розмірі достатньому для оплати послуг банку для продовження дії карти і при ненадходженні грошових коштів протягом 3-х місяців з моменту закінчення строку дії карти, Банк стягує комісію за обслуговування рахунку згідно діючих тарифів. Вказана комісія стягується Банком за перебігом вказаного в цьому пункті строку щомісячно. У разі, якщо залишок на картрахунку менше розміру комісії, встановленої тарифами Банку, то розмір комісії за обслуговування картрахунку встановлюється у розмірі залишку на картрахунку Держателя. При нульовому залишку коштів на неактивному картрахунку карти останній закривається.
З аналізу вказаних пунктів в сукупності вбачається, що п. 9.12 передбачає автоматичне пролонгування не терміну дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти, визначеного у заяві, а лише умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом відносно відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.
Між тим умови продовження строку дії карти визначені у розділі 3 правил користування платіжною картою (а. с. 12 зворот). Зокрема передбачено, що строк дії карти зазначений на лицьовому боці карти (місяць і рік). Карта дійсна до останнього календарного дня місяця. По закінченню строку дії відповідна карта лонгується Банком на новий строк (шляхом надання Клієнту карти з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця строку дії) не надійшла письмова заява Держателя про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг з виконання розрахункових операцій по картрахунку (у передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором. Строк дії карт миттєвого випуску продовженню не підлягає. Замовлені клієнтом карти, в тому числі продовжені з новим строком дії, але не отримані, зберігаються в Банку для видачі клієнту: цільові (зарплатні, пенсійні, соціальні) - 3 місяці; корпоративні, особисті платіжні з дебетної, кредитної, дебетно-кредитної схемам - 6 місяців.
Карта № НОМЕР_1 «Кредитка Універсальна» видана ОСОБА_3 31 березня 2006 року строком дії до червня 2008 року, (а. с. 7 зворот, 30).
Відповідно до представленого ПАТ «Приватбанк» розрахунку заборгованості ОСОБА_3 вбачається, що останній раз прострочені проценти за договором погашалися 18.05.2007 року в сумі 441,32 грн. (а. с. 5). Після 18.05.2007 року подальшого надходження коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 «Кредитка Універсальна» не відбувалося.
Станом на останній день червня 2008 року - 30.06.2008 року строку закінчення дії карти № НОМЕР_1 грошові кошти на карт рахунок не надходили більше 13 місяців (з 18.05.2007 року), кредитний ліміт не вичерпано.
У зв'язку із ненадходженням письмової заяви ОСОБА_3 про закриття картрахунку, Банк з урахуванням невикористаного залишку (не вичерпанням ліміту) мав у відповідності до п. 3.1.3 розділу 3 «Користування карткою» право продовжити Карту ОСОБА_3 на новий строк.
Але при цьому згідно п. 3.1.5 розділу 3 правил користування платіжною картою замовні клієнтом карти в тому числі продовжені з новим строком дії, але не отримані клієнтом зберігаються у банку для видачі клієнту: цільові (зарплатні, пенсійні, соціальні) - протягом 3-х місяців; корпоративні, особисті платіжні (дебетні, кредитні, дебетно-кредитні) - протягом 6-ти місяців(а. с. 17)
Матеріалами справи встановлено і сторонами не заперечується, що протягом встановленого строку не отримав карту з продовженим строком дії, не поповнював картрахунок через інші карти (в тому числі інтернет-картою).
Відповідно до умов договору строк дії кредитного ліміту дорівнює строку дії платіжної карти.
При таких обставинах 6-ти місячний строк зберігання карти сплинув 04.10.2009 року. Даний строк є граничним строком дії кредитного ліміту, який дорівнює строку дії карти, після чого у разі неповернення його клієнтом, Банк може у протягом строку позовної давності звернутися до суду за захистом своїх прав.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Таким чином початок строку позовної давності має обчислюватися після перебігу строку зберігання карти передбаченого п. 3.1.5. розділу 3 правил користування платіжною картою з 31.12.2008 року, після чого протягом 3-х років - до 31.12.2011 року Банк мав звернутися до суду з захистом свого права, яке вважає порушеним.
Однак Банк звернувся до суду із даним позовом лише у лютому-березні 2014 року, тобто після спливу строку позовної давності.
При цьому судова колегія враховує, що позивачем питання про продовження судом строку позовної давності із зазначенням причин поважності пропуску строку у позовній заяві або окремій заяві перед районним судом не ставилося. Документів, які б свідчили про переривання або зупинення перебігу строку позовної давності до матеріалів цивільної справи не додавалося.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано письмову заяву про застосування позовної давності (а. с. 26).
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
За таких обставин судова колегія погоджується з остаточним висновком суду першої інстанції про відмову у позові ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 через сплив позовної давності і вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» Шуліки Аліни Володимирівни - відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: Л.Л. Троїцька
А.М. Кварталова