09 жовтня 2014 року Справа № 920/1489/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.08.14
у справі№920/1489/13
господарського судуСумської області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаОнищенко І.П. (дов. від 19.09.14)
відповідачаСіденко Л.В. (дов. від 30.12.13)
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" боргу в сумі 36699,33 грн., пені в сумі 15526,86 грн., інфляційних втрат в сумі 4790,37 грн. та 3% річних в сумі 5156,11 грн. за неналежне виконання договору № 06/10-2115.
Справа розглядалася судами неодноразово. За результатом нового розгляду рішенням господарського суду Сумської області від 20.06.14 (суддя Заєць С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Істоміної О.А., суддів: Білецької А.М., Плужник О.В.), в частині стягнення суми основного боргу провадження у справі припинено, позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4888,52 грн. 3% річних, 3742,05 грн. інфляційних збитків, а також 1281,43 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено. В частині припинення провадження судові акти обґрунтовані відсутністю заборгованості, в частині задоволення позову - невчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, в частині відмови в позові - пропуском строку позовної давності для вимог про стягнення неустойки.
Не погоджуючись із судовими актами в частині відмови в позові про стягнення 2424,90 грн. пені, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині та задовольнити позовні вимоги у цій частині. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник посилається на невірну оцінку судами умов договору. В решті судові акти не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 20.12.10 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" був укладений договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2115. Додатковою угодою № 3 від 12.04.11 до договору поставки природного газу № 06/10-2115 від 20.12.10 викладено умови договору
№ 06/10-2115 від 20.12.10 в новій редакції.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та передав відповідачу в січні 2011р. - вересні 2011р. природний газ на загальну суму 345003,47 грн. Відповідач оплатив поставлений природний газ з порушенням встановлених у договорі строків, і тому з нього були стягнуті суми інфляційних та 3% річних. Судові акти в частині припинення провадження, стягнення інфляційних та 3% річних, часткової відмови у стягнені неустойки не оскаржуються, а тому не перевіряються судом касаційної інстанції.
Позивач оскаржує судові акти лише в частині відмови у стягненні пені за невчасну оплату газу, отриманого відповідачем 11.02.11 та 11.03.11, сума якої складає 2424,90 грн. При цьому позивач наполягає на тому, щоб при стягненні пені був застосований строк позовної давності для стягнення пені у 3 роки, передбачений п.9.3 договору від 20.12.10.
Судами, втім, застосований строк позовної давності в 1 рік (передбачений чинним законодавством для стягнення неустойки) з посиланням на те, що 12.04.11 до договору сторонами була підписана додаткова угода №3, згідно якої сторони, дійшли згоди викласти умови договору в новій редакції, не містить пункту щодо встановлення трирічної позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Предметом оскарження є стягнення пені за лютий та березень 2011, при тому, що до суду позивач звернувся в 2013 році.
Згідно статті 256 ЦК України позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Відповідач заявив про пропуск строку позовної давності, це питання розглянуте судами застосований річний строк позовної давності (а не п.9.3 договору від 20.12.10, яким передбачений трирічний строк позовної давності) для вимог про стягнення пені.
Вищий господарський суд України погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки Додатковою угодою № 3 від 12.04.11 (яка поширюється, в тому числі, на поставки газу в лютому і березні 2011 (п.2.1) викладено умови договору № 06/10-2115 від 20.12.10 в новій редакції. А відтак, з 12.04.11 п.9.3 не діє, та не може бути застосований судами.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.13 у справі №920/1489/13 залишити без змін.
Головуючий - суддя В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Д.С. Кривда