07 жовтня 2014 року Справа № 926/818-б/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Куровського С.В. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Міщенка П.К.,
за участю представників: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014
у справі № 926/818-б/14 господарського суду Чернівецької області
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях
до Державного підприємства легкого машинобудування
"Чернівцілегмаш"
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12.06.2014 (суддя Дутка В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш".
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Костій Т.С., Марко Р.І.) ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.06.2014 скасовано. Провадження у справі про банкрутство Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" припинено.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанції від 03.09.2014, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 12.06.2014. Вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права. а саме ст.ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції 30.05.2014 прийнято заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" до розгляду, призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні суд першої інстанції визнав надані ініціюючим кредитором матеріали достатніми для порушення провадження у справі та прийняв ухвалу про порушення провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу підготовчого засідання, виходив з того, що безспірні вимоги заявника, які підтвердженні належними доказами та могли б свідчити про неплатоспроможність боржника є меншими ніж встановлений ч. 3. ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розмір вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
За змістом приписів статей 12 - 16 Закону прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями.
Питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.
Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.
Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство. Перелік підстав для відмови в порушенні провадження у справі, зазначений у частині сьомій статті 16 Закону, є вичерпним.
Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження (ч. 3 ст. 16 Закону).
Аналізуючи норми ст.ст. 10 та 16 Закону про банкрутство, колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що доказом вжиття заходів щодо примусового стягнення в порядку виконавчого провадження є саме постанова про відкриття виконавчого провадження.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою порушення справи про банкрутство є заборгованість перед кредитором у сумі 586918,37 грн., з яких борг по сплаті страхових внесків. за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 110 735,54 грн., 488573,84 грн. - борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підтверджується постановами Чернівецького окружного адміністративного суду.
Львівський апеляційний господарський суд, відповідно до вимог ст.99-101 ГПК України, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, встановив, що ряд виконавчих проваджень перебували на виконанні державної виконавчої служби менше трьох місячного строку встановленого законом, а ряд інших повернуто стягувачу без виконання, відтак вказані вимоги не можуть вважатися безспірними, та не є підтвердженням неплатоспроможності боржника.
У даному випадку, суд апеляційної інстанції встановив, що із загального обсягу грошових вимог ініціюючого кредитора лише вимоги в сумі 328 672,6 грн. підтвердженні належними доказами і мають ознаки безспірних у розумінні ст. 10 Закону про банкрутство. У той же час станом на дату звернення заявника триста розмірів мінімальної заробітної плати до суду становив 365 400,00 грн.
У відповідності до ст. 111-7 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції справі про припинення провадження у справі, оскільки безспірні вимоги заявника є меншими ніж встановлений ч. 3. ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розмір.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження. Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлені на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм права, а підстав для скасування або зміни постанови не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 по справі № 926/818-б/14 залишити без змін.
Головуючий Куровський С.В.
Судді Катеринчук Л.Й.
Міщенко П.К.