07 жовтня 2014 року Справа № 923/1055/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014
зі справи № 923/1055/13
за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Херсон
про стягнення 8 519,73 грн.,
05.08.2014 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 31.07.2014 на рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі №923/1055/13.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання її копії іншій стороні у справі.
Згідно з частиною першою статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Частиною другою статті 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Додатки до касаційної скарги, як то: відповідні довіреності, платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Належним чином засвідченою вважається копія документа, яку, зокрема, засвідчила установа або особа, відповідальна за його видання.
Як вбачається з долучених до касаційної скарги матеріалів, на підтвердження факта направлення копії касаційної скарги позивачу відповідачем подано незавірену належним чином копію фіскального чека від 31.07.2014, що не відповідає вимогам частини другої статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Наведене не дає можливості дійти до певного висновку щодо належного виконання заявником вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону визначено ставку судового збору за подання касаційної скарги майнового характеру на рішення суду в розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-VII установлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1 218,00 грн.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 у справі № 923/1055/13 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.05.2014, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014, позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 8 123,19 грн., 3% річних у розмірі 107,12 грн. та пеню у розмірі 289,42 грн.
Таким чином, виходячи з наведених вимог статей Законів України "Про судовий збір" та "Про Державний бюджет України на 2014 рік", відповідач на момент подачі касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі - 913,50 грн. Однак, згідно доданої до касаційної скарги квитанції від 31.07.2014 №N13SU44975, відповідачем було сплачено судовий збір у сумі 860,25 грн. Отже, вказана вище квитанція не може бути належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі.
Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, частиною першою статті 110 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
У даному разі оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 105 Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили 09.07.2014, а строк її оскарження в касаційному порядку (з урахуванням приписів статті 51 Господарського процесуального кодексу України) закінчився 29.07.2014. Касаційну скаргу відповідачем подано до суду 05.08.2014 (згідно штампу канцелярії суду апеляційної інстанції на титульній сторінці скарги), тобто з пропуском встановленого строку для її подання без мотивованого клопотання про його відновлення. Доданий до матеріалів касаційної скарги конверт відповідного штампу відділення поштового зв'язку не містить.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1.Касаційну скаргу від 31.07.2014 на рішення господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 зі справи № 923/1055/13 повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, а справу - господарському суду Херсонської області.
2.Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 судовий збір сплачений за квитанцією від 31.07.2014 № N13SU44975 у сумі 860,25грн.
Суддя В. Харченко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Палій