08 жовтня 2014 року Справа № 11/050-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А."
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.07.2014
у справіГосподарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А."
до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
провизнання недійсним договору поставки
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Твердохліб І.О. (дов. від 03.09.14 № 586), Ковалець І.М. (дов. від 18.08.14 № 511),
відповідача: Сінькевич В.А. (дов. від 29.09.14 № 35-29-32),
Рішенням від 20.06.2012 господарського суду Київської області, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012, в задоволенні позову про визнання недійсним та фіктивним господарського договору поставки від 28.04.2010 року №02.2-14/4.3-18 з усіма його додатками, визнання додаткової угоди №1 від 05.08.2010 року про зміни до договору поставки, як такої, що укладена під впливом помилки та застосування наслідків недійсності договору поставки шляхом повернення сторін у початкове становище, відмовлено.
Ухвалою від 12.06.2014 господарського суду Київської області в задоволенні заяви ТОВ "Ю.С.А." про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вище рішення господарського суду Київської області відмовлено.
Постановою від 21.07.2014 Київського апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Ю.С.А." звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить в її задоволенні відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані рішення, в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач послався на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2013 у справі №359/11041/2013-ц про встановлення факту поширення недостовірної інформації, в ході розгляду якої, було встановлено факт неотримання співробітниками ТОВ "Ю.С.А." від відповідача ряду заявок на отримання товарно-матеріальних цінностей, строки надсилання яких на адресу позивача були однією з підстав обґрунтування позовних вимог у даній справі. Також, заявник послався на те, що на момент розгляду справи № 11/050-12 судами першої та апеляційної інстанції, йому не були відомі обставини, які б підтверджували, коли саме державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" були видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Ю.С.А.", оскільки названі первинні документи були вилучені 14.10.2010 під час обшуку, проведеного старшим слідчим ОВС СВ УБОЗ ГУ МВС України в Київській області, згідно протоколу, на підставі постанови від 11.10.2010. Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про порушення відповідачем умов спірного договору в частині замовлення товару, відвантаження якого мало здійснюватись з урахуванням строків їх направлення позивачу, відтак, наявні підстави для визнання договору поставки від 28.04.2010 №02.2-14/4.3-18 недійсним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважає на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", в п. 2 якої вказано, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку обґрунтовано взято до уваги те, що розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов спірного договору, а враховуючи виконання спірного договору сторонами, зокрема, здійснення поставки товару, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для визнання договору фіктивним. Крім того, судами враховано, що спірний договір поставки укладений у письмовій формі, з дотриманням вимог Господарського кодексу та Цивільного кодексу України, що відповідає п. 4 ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому посилання позивача на несвоєчасне направлення заявок на постачання нафтопродуктів жодним чином не впливає на дійсність даного договору.
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вмотивованим висновок судів, що викладені в заяві позивача обставини фактично є новими доказами, які не впливають на чинність господарського договору поставки від 28.04.2010 № 02.2-14/4.3-18 в силу положень статті 203 Цивільного кодексу України та не можуть розглядатись як нововиявлені для розгляду даної справи.
З огляду на вказане, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 21.07.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі № 11/050-12 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.