15 вересня 2014 року Справа № 27/28
Вищий господарський суд України у складі
головуючого судді:Вовка І.В.,
суддів:Запорощенка М.Д.,
Мачульського Г.М.,
Мележик Н.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши заявуЗаступника Генерального прокурора України
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 12.11.2013
у справі№ 27/28
за позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави
в особі: 1) Кабінету Міністрів України, 2) державного територіально - галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця ",
до:1) Міністерства інфраструктури України, 2) Фонду державного майна України, 3) державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", 4) вікритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг", 5) товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції", 6) товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово Фудз",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідачів:1) товариство з обмеженою відповідальністю "Л.І.Т. Груп", 2) головне управління комунальної власності Київської міської державної адміністрації,
провизнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна,
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2013 у справі № 27/28, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013, відмовлено у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України, заявленого в інтересах держави, в особі Кабінету Міністрів України та державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", до: Міністерства транспорту та зв'язку України, Фонду державного майна України, державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології та інвестиції" про визнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 залишено без змін.
Заступником Генерального прокурора України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2013 у справі № 5020-1104/2012, від 01.07.2013 у справі № 5020-1067/2012, від 11.07.2013 у справі № 39/5005/11507/2012 та на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.07.2014 у справі № 6-18957св14 мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції положень статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту "г" частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Водночас в тексті заяви міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28, яке колегія суддів задовольняє, поновивши відповідний строк.
Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищий господарський суд України зазначає, що справа № 27/28 підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Так у постанові від 12.11.2013 у справі № 27/28, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсними угод, рішення зборів, статуту та витребування майна. При цьому, зазначаючи про правомірність угод щодо відчуження нерухомого майна, яке відповідно до статуту ДТГО "Південно-західна залізниця" є державною власністю та було передано останнім до статутного фонду відповідача-4 (створеного на підставі постанови Кабінет Міністрів України, схваленої Міністерством промислової політики та Міністерством транспорту, погоджену з Фондом державного майна), суд касаційної інстанції погодився з тим, що спірне майно вибуло з володіння держави у встановленому законодавством порядку та зазначив, що в розумінні положень Закону України "Про приватизацію державного майна", Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", Тимчасового положення про фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 за № 2558-ХІІ, внесення державного майна до статутного фонду відповідача-4 в якості оплати своєї частки не є відчуженням такого майна, а тому положення приватизаційного законодавства України не поширюються на такі відносини. З огляду на викладене Вищий господарський суд України також погодився, що відповідач-6 є добросовісним набувачем, а тому відсутні підстави для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.
Водночас, у постановах від 01.07.2013 у справі № 5020-1104/2012 та від 01.07.2013 у справі № 5020-1067/2012, на які заявник посилається, суд касаційної інстанції у подібних правовідносинах, дійшов протилежного висновку та встановивши, що будучи державним підприємством, відповідач 2 здійснив відчуження відповідачу-1 (товариству з обмеженою відповідальністю) нерухомого майна, яке фактично входить до складу основних фондів відповідача-2 та відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягає приватизації, і крім того, відповідно до положень частини п'ятої статті 75 Господарського кодексу України, може бути відчужене лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурсних засадах, якщо інше не встановлено законом зазначив про неправомірність укладених відповідачами договорів купівлі-продажу державного майна.
З огляду на викладене вбачаються ознаки неоднакового застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого суд касаційної інстанції дійшов протилежних правових висновків до спірних правовідносин, та ухвалив різні за змістом судові рішення.
Наведене є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
1) Поновити Заступнику Генерального прокурора України строк для подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2013 у справі № 27/28.
2) Допустити справу № 27/28 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя:І.Вовк
Судді:М.Запорощенко
Г.Мачульський
Н.Мележик
М.Черкащенко