Справа № 544/1849/14-к
провадження № 1-кп/544/128/2014
іменем України
12 вересня 2014 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000323 від 02.06.2014, відносно обвинувачених:
ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вечірки Пирятинського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, освіта неповна середня, невійськовозобов'язаного, такого, що не має утриманців, військових та спеціальних звань, урядових нагород, участі в бойових діях не приймав, не є депутатом, раніше не судимого,
якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Карпатське Турківського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_5 , 2000 року народження та доньку ОСОБА_6 , 2009 року народження, працюючого підсобним працівником ТОВ «ПКЗ-Агро», освіта середня, військовозобов'язаного, такого, що не має військових та спеціальних звань, урядових нагород, участі в бойових діях не приймав, не є депутатом, раніше не судимого,
якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК),
ОСОБА_7 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , 2013 року народження, працюючого підсобним працівником ТОВ «ПКЗ-Агро», освіта середня, військовозобов'язаного, такого, що немає військових та спеціальних звань, урядових нагород, участі в бойових діях не приймав, не є депутатом, раніше не судимого,
якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК),
із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_9 , із боку захисту: обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ,
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 05 квітня 2014 року за попередньою змовою між собою, перебуваючи на роботі на території колишньої ферми ТОВ «ПКЗ-Агро», демонтували із сараю ферми 40 листів шиферу загальною вартістю 1800 грн, які завантажити на трактор, належний ТОВ «ПКЗ-Агро» та вивезли під керуванням ОСОБА_3 з території ферми, розділили між собою та у подальшому розпорядились на власний розсуд, завдавши ТОВ «ПКЗ-Агро» збитків на вищевказану суму.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 свою винуватість у скоєнні злочинів визнали повністю, щиро розкаялися, просили суворо не карати.
Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.
З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують покарання, а також характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочинів, відповідно до положення частини 4 статті 68 КК.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Ураховуються також особа обвинуваченого ОСОБА_3 , який до кримінальної відповідальності притягається вперше, є молодим, позитивно характеризується, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-психіатра на нарколога не перебуває.
Ураховуються також особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, займається суспільно-корисною працею, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-психіатра на нарколога не перебуває.
Ураховуються також особа обвинуваченого ОСОБА_7 , який до кримінальної відповідальності притягається вперше, є молодим, має на утриманні малолітню дитину, характеризується позитивно, займається суспільно-корисною працею, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-психіатра на нарколога не перебуває.
Судом також приймається до уваги думка потерпілого суворо не карати обвинувачених, відсутність тяжких наслідків, а також судом враховуються приписи ч. 1 ст. 69-1 КК України.
Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання і вважає за можливе застосувати відносно них звільнення від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком, відповідно до ст. 75 КК з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_7 заявлено клопотання про звільнення їх від покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" (далі ЗУ "Про амністію у 2014 році"), з огляду на те, що вони не позбавлені батьківських прав і на час набрання чинності Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
Прокурор не заперечує проти задоволення даного клопотання.
Суд приходить до висновку, що клопотання обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про звільнення їх від покарання згідно ЗУ «Про амністію у 2014 році" підлягає задоволенню.
Злочин, у вчинені якого обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 висунуто підозру, віднесений до категорії умисних злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України.
Приписами п. в ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» передбачено, що підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК, особи, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Наявність дітей, яким не виповнилось 18 років, у обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про амністію у 2014 році» дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочин до набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.
Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вчинили злочин, який не є триваючим або продовжуваним, до набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році».
Тобто, згідно ст. ст.1, 12 ЗУ "Про амністію у 2014 році" на обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 поширюється вказаний закон.
Обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали свою згоду про застосування до них амністії.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Обставин, передбачених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», які б виключали можливість застосування амністії до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , судом не встановлено, доведеність їх вини сумнівів не викликає.
Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 положень ЗУ "Про амністію у 2014 році".
Запобіжні заходи відносно обвинувачених не обиралися.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази суду не надавалися.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 1, 9 ЗУ «Про амністію у 2014 році», суд
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_12 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі пункту в статті 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" у виді обмеження волі на строк один рік зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі статті 75 КК України з випробовуванням з іспитовим строком один рік у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000323 від 02.06.2014 за ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі пункту в статті 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" у виді обмеження волі на строк один рік зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі статті 75 КК України з випробовуванням з іспитовим строком один рік у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000323 від 02.06.2014 за ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченим та прокурору.
Головуючий: