1кп-175/1760/13-к
Вирок
Іменем України
30 січня 2014 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013040440000580 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , освіта середня технічна, не працючого, холостого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
встановив:
23 лютого 2013 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою вторгнення до житла, всупереч волі проживаючих там осіб на ґрунті неприязних стосунків з ними, шляхом пошкодження вхідної двері, незаконно проник до будинку за адресою АДРЕСА_2 , який є житлом та постійним місцем мешкання ОСОБА_6 . Своїми діями ОСОБА_4 порушив право ОСОБА_6 на недоторканість її житла, гарантоване статтею 30 Конституції України, статтею 12 «Загальної декларації прав людини» та статтею 8 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод».
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 23.02.2013 року на протязі всього дня розпивав спиртні напої, того ж дня близько 21 години 00 хвилин він попрямував до домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 для того щоб з'ясувати з нею стосунки, стосовно її висловлювань на адресу дітей обвинуваченого. На тлі виниклих неприязних відносин, він проник на територію зазначеного домоволодіння, де розбив два вікна, а також вибив вхідні двері. Свою вину визнав повністю, у вчиненому злочині щиросердно кається і просив суворо не карати.
Обвинувачений та його захисник дослідження доказів на підтвердження обставин злочину вважали недоцільним.
Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також розґяснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого діяння, яке виразилося у незаконному проникненні до житла, кваліфікується за ч. 1 ст. 162 КК України.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_4 , - в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд вважає, скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння. Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_4 , суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1203, 92 грн. - витрат, що підтверджується фіскальними чеками та моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за умови, що на протязі одного року шести місяців іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1203 (одна тисяча двісті три) грн. 92 коп., та моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) грн.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1