№ 207/2948/14-к
№ 1-кп/207/315/14
06 жовтня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області
у складі
головуючій - судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 1201404078 0001004 від 16.06.2014 року, відносно ОСОБА_4 25.05.1966 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області; громадянина України; який має вищу освіту; розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 ; офіційно не працює; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимий;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 України, -
ОСОБА_6 , 18.05.2014 р., приблизно о 13.10 год., знаходячись біля банкомату "ПриватБанку", який розташований в будинку за адресою: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, вул. Дунайська, 41-А; маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів потерпілого ОСОБА_5 , скориставшись тим, що потерпілий сам передав йому свою пенсійну картку з проханням здійснити операцію по зняттю належних йому грошових коштів, втік від потерпілого. Далі, реалізуючи свій злочинний намір, із корисливих мотивів, маючи у своєму розпорядженні пенсійну картку потерпілого, знаючи її пін-код, таємно здійснив зняття грошових коштів з рахунку ОСОБА_5 , в сумі 1100,00 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на вищевказану суму. З місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав в повному обсязі, суду показав, що дійсно він при викладених в обвинувальному акті обставинах, місці й часі заволодів грошовими коштами потерпілого, скориставшись тим, що він йому передав свою пенсійну картку й пін-код до неї. Грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. Суду пояснив, що він щиро розкаюється в скоєному; цивільну позовну заяву визнає в повному обсязі, зобов'язується відшкодувати матеріальні вимоги потерпілого в повному обсязі. Просив суворо його не карати.
Потерпілий в судовому засіданні підтвердив факт викрадення обвинуваченим належних йому грошових коштів при викладених в обвинувальному акті обставинах. Просив суд суворо не карати обвинуваченого. Подав цивільну позовну заяву на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1100,00 грн. та моральної шкоди в сумі 3000,00 грн. Просив стягнути зазначені кошти з обвинуваченого.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та дійсності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а його дії, які виразились в умисному таємному викраденні чужого майна, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що згідно ст. 66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, його відношення до вчиненого, визнання своєї вини та щире каяття у скоєному, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, але з застосуванням статті 75 КК України і покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За ч.5 вказаної статті, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити цивільні позовні заяви в повному обсязі.
На підставі чого, позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування майнової шкоди суми у розмірі 1100,00 грн., суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про наявність у потерпілого моральних переживань, нервових потрясінь внаслідок противоправних дій обвинуваченого, тому позовні вимоги про стягнення суми моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 1000,00 грн., саме така сума на думку суду з урахуванням всіх обставин справи, буде справедливою і достатньою для відшкодування моральної шкоди потерпілому.
Судові витрати, пов'язані з залученням експерта по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді ОДНОГО року позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на ОДИН рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили залишити без змін - особисте зобов'язання.
Цивільну позовну заяву ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму майнової шкоди в розмірі 1100,00 (одна тисяча сто) грн. та суму моральної шкоди в розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1