Провадження № 22-ц/774/6295/14 Справа № 185/10133/13 Головуючий у 1 й інстанції - Боженко Л.В. Доповідач - Єлізаренко І.А.
Категорія 48
09 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.
при секретарі - Сінченко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, позивач посилався на те, що з 28 вересня 2010 року по 17 червня 2013 року перебував у шлюбі з відповідачем. В період шлюбу ними було придбане наступне майно : холодильна вітрина «Гарда» шириною 1,2 м., дві холодильні вітрини «Гарда» шириною 1 м., автомобіль ЗАЗ ТF69YО,2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, тому просив суд поділити спільно нажите майно, виділивши йому холодильну вітрину «Гарда» шириною 1,2м., вартістю 4000 грн., стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість 1/2 частини автомобіля ЗАЗ ТF69YО,2011 року випуску, державний номер НОМЕР_2 в сумі 43 700 грн., відповідачу ОСОБА_2 залишити дві холодильні вітрини «Гарда» шириною 1 м. вартістю 3600 грн. за одну, на загальну суму 7200 грн. та стягнути з відповідача на його користь для зрівняння часток суму 1600 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Поділено спільно нажите майно: виділено ОСОБА_3 холодильну вітрину «Гарда» шириною 1,2 м, вартістю 4000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість 1/2 частини автомобіля ЗАЗ ТF69YО, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_2 в сумі 43 700 грн., ОСОБА_2 залишено дві холодильні вітрини «Гарда» шириною 1 м. вартістю 3 600 грн. за одну штуку , на загальну суму 7200 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму 1600 грн.
Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2014 року вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У відповідності до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 вересня 2010 року по 17 червня 2013 року ( а.с. 5, 6).
Судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, у період шлюбу сторонами був придбаний автомобіль ЗАЗ ТF69YО, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був зареєстрований на ім'я відповідача ОСОБА_2
04 липня 2013 року автомобіль було знято з обліку для реалізації.
05 липня 2013 року автомобіль зареєстрований в Павлоградському ЦНП на ім'я ОСОБА_5 та видані державні номерні знаки АЕ 1855 НН, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 (а.с.25, 44, 70).
Судом призначалася судова експертиза щодо встановлення вартості вказаного автомобіля, однак, експерт повідомив про неможливість надати висновок з причини неприбуття відповідача у назначений день та час та ненадання транспортного засобу експерту (а.с.68, 69).
Відповідно до експертного автотоварознавчого сповіщення судового експерта ОСОБА_6 вартість автомобіля ЗАЗ ТF69YО,2011 року випуску, державний номер НОМЕР_2 становить 87 400 грн. (а.с.74).
Також з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося сторонами, що у період їхнього шлюбу були придбані дві холодильні вітрини «Гарда» шириною 1 м., вартістю 3600 грн. кожна, та холодильна вітрина «Гарда» шириною 1,2 м., вартістю 4000 грн. (а.с.7).
Судом встановлено, що загальна вартість придбаного сторонами майна, зазначеного в позовній заяві становить 98600 грн., а частка кожного із сторін становить 49300 грн. - 1/2 частини, та при задоволенні позову для зрівняння часток сторін сума становить 1600 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно, у відповідності до ст.ст. 60, 70 СК України задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що спірний автомобіль було придбано виключно за особисті кошти відповідача ОСОБА_2, які вона запозичила під заставу належного їй до шлюбу з позивачем автомобілю, жодними належними доказами по справі не підтверджуються.
Доводи апеляційної скарги щодо відчуження холодильної вітрини вартістю 4000 грн. також є безпідставними та не підтверджуються доказами по справі.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді