Вирок від 09.10.2014 по справі 199/7362/14-к

Справа № 199/7362/14-к

(1-кп/199/346/14)

ВИРОК

іменем України

12.09.2014 року місто Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження №12014040630001491 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця міста Дніпропетровськ, громадянина України, грузина, з середньою освітою, неодруженого але фактично проживаючого без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , судимого:

-11.12.2001 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.142 КК України до 6 років позбавлення волі;

-08.12.2006 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.121 та ст.71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився з місця позбавлення волі 11.02.2014 року за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України, лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, 03.07.2014 року у період часу з 14-00 до 17-00 години ОСОБА_5 , який раніше був судимий за злочин проти власності, з метою крадіжки, шляхом злому замка вхідної двері, проник у квартиру АДРЕСА_2 , де повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 - мобільний телефон «Самсунг» вартістю 250 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 провину визнав повністю. Суду показав, що дійсно він, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальному акті, проник до квартири по АДРЕСА_3 , та викрав мобільний телефон «Самсунг».

Потерпіла ОСОБА_7 до суду не з'явилась, звернулася з письмовою заявою, що вона відмовляється давати показання та з'являтися до суду. Свої показання на досудовому розслідування підтримує в повному обсягу. Матеріальна шкода їй відшкодована повністю, претензій морального і матеріального характеру до ОСОБА_5 вона не має, позов заявляти не буде, покарання призначити на розсуд суду, але без позбавлення волі, справу розглядати без неї і в суд не викликати.

У відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, суд, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 в обвинуваченні згідно обвинувального акту, підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду:

-протоколами огляду від 03.07.2014 року і фототаблицями до протоколу огляду квартири АДРЕСА_2 , та вхідних дверей до квартири, які були відкриті, в квартирі речі розкидані в безладі;

-протоколами огляду 03.07., 04.07. та 07.07.2014 року і фототаблицями до протоколів огляду сумки, яка належить ОСОБА_5 , та з якої вилучено мобільний телефон «Самсунг» потерпілої ОСОБА_7 , слюсарного інструмента, інших речей, визнаних речовими доказами;

-протоколом огляду 04.07.2014 року і фототаблицею до протоколу огляду кросівок ОСОБА_5 , в яких він знаходився під час свого затримання працівниками міліції;

-довідкою директора ООО «Алло» ОСОБА_8 , що вартість термінала мобільного зв'язку «Самсунг» в магазинах «Алло» міста Дніпропетровська за станом на 11.10.2011 року складає 259 грн (судово-товарознавча експертиза по оцінки телефону не проводилась, оскільки учасники судового розгляду були згодні з вартістю телефону, вказаною на досудовому розслідуванні потерпілою ОСОБА_7 у своєї заяві, показаннях та інших документах - 250 грн.

В частині вартості телефону прокурор відмовився змінювати обвинувальний акт, тому суд розглядає кримінальне провадження у відповідності до ч.1 ст.337 КПК України, лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта);

-висновком експерта №61/02-231 від 11.07.2014 року, що сліди низу взуття, залишені на фрагменту паперу з розмірами сторін 147х102 мм, на фрагменті паперу (повідомлення КП «Дніпроводоканал») з розмірами сторін 141х96 мм, на фрагменті паперу (РЕЦЕПТ на ОКУЛЯРИ « 17» 03.2014) з розмірами сторін 147х104 мм, виявлені та вилучені 03.07.2014 року за адресою АДРЕСА_3 , могли бути залишені як підошвою кросівок добровільно виданих підозрюваним ОСОБА_5 , так і взуттям з аналогічним рельєфним малюнком підошви;

-висновком експерта №61/02-233 від 16.07.2014 року, що на замку, який вилучено 03.07.2014 року за адресою АДРЕСА_3 є сліди пошкодження експлуатаційного характеру. Сліди дії стороннім предметом на замку відсутні;

-висновком експерта №61/02-239 від 23.07.2014 року, що два сліди тканинного малюнку розмірами 15х27 мм, 13х19 мм, від копійовані на дві липкі стрічки з розмірами сторін 42х48 мм, 50х45 мм, виявлені та вилучені 03.07.2014 року за адресою АДРЕСА_3 , могли бути залишені як будівельними рукавичками, вилученими з чоловічої сумки, добровільно виданою ОСОБА_5 , так і рукавичками з аналогічним рельєфним малюнком тканинної поверхні;

-протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 , який на місці злочину підтвердив свої показання та показав яким-саме чином він проник в квартиру ОСОБА_7 , де викрав її мобільний телефон.

Оцінюючи докази, суд вважає що дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

ОСОБА_5 раніше двічі засуджувався до позбавлення волі за вчинення умисних тяжких злочинів та повторно згідно ст.12 КК України скоїв умисний тяжкий злочин проти власності, що свідчить про рецидив злочинів, і суд вважає обставиною, яка обтяжує покарання, та обвинуваченому повинне бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Разом з тим, загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання: ОСОБА_5 провину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, добровільно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готов нести кримінальну відповідальність, добровільно своїми діями оказав допомогу на досудовому розслідуванні і суду у виясненні обставин скоєння кримінального правопорушення, які мають суттєве значення для повного його розкриття, повідомивши про обставини, час та місце скоєння кримінального правопорушення, не перешкоджав слідству, добровільно видавав речові докази та брав участь у слідчих діях, висловив жаль з приводу вчиненого, та повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_7 збитки.

Під час судового розгляду ОСОБА_5 щиро каявся, що характеризує його суб'єктивне ставлення як винної особи до вчиненого злочину, та означає, що обвинувачений визнав свою вину за усіма пунктами висунутого проти нього обвинувачення, дав правдиві свідчення, щиро жалкував про вчинене, негативно оцінював злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Крім того суд, призначаючи покарання, враховує думку потерпілої ОСОБА_7 , яка 05.09.2014 року звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить призначити ОСОБА_5 покарання, яке не пов'язане з позбавленням волі, що матеріальна шкода їй відшкодована повністю, вимог матеріального або морального характеру до ОСОБА_5 вона не має, позов заявляти не буде.

Теж саме потерпіла ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні вказувала у своєї розписці на ім'я слідчого.

Також, призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що обвинувачений не має не відбутого строку покарання, що він скоїв тільки один епізод злочину, від якого тяжких наслідків не настало, а предметом злочинного посягання є тільки одна річ - це телефон, вартість якого несуттєва - 250 грн, та фактично за станом на 11.10.2011 року.

ОСОБА_5 характеризується задовільно, має сім'ю, фактично проживаючи без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , має постійне місце проживання, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, крім того, відсутні відомості про його притягнення до адміністративної відповідальності після звільнення з місця позбавлення волі до часу затримання, відсутні інші відомості, які компрометують його як особу, відсутні інші кримінальні провадження у відношенні нього та він під адміністративним наглядом не перебував.

Згідно довідки ОСОБА_5 був звільнений 11.02.2014 року з багатопрофільної лікарні при ДСУ - за відбуттям строку покарання, де він знаходився на лікуванні з приводу захворювання нирок та іншого захворювання, тому, призначаючи обвинуваченому покарання, суд, також враховує стан його здоров'я.

Таким чином, обставини, пом'якшуючи покарання та інші данні, характеризуючи особу підсудного, пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та надають право суду, застосовуючи ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, але покласти на засудженого обов'язки, передбачені п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім вказаного, суд вважає що відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, відсутні правові підстави для стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, оскільки, відповідно до ч.4 ст.122 КПК України, експертам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу, якщо це не є їх службовим обов'язком. За ч.2 ст.122 КПК України, залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Керуючись ч.2 ст.110, ст.ст.368,369,370,371,373,374, ч.1 ст.377 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75, п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України встановити ОСОБА_5 іспитовий строк 3 (три) роки, та обвинуваченого звільнити від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

У відповідності з п.1 ч.6 ст.100 КПК України повернути за належністю власнику ОСОБА_7 - мобільний телефон «Самсунг» та зарядний пристрій до телефону, а телефон «Нокиа» і кросівки - повернути за належністю ОСОБА_5 .

У відповідності з п.4 та п.7 ч.9 ст.100 КПК України: навісний замок; 1 викрутку; 1 ломик; 2 пари робочих рукавичок, як таке майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, - знищити, а, слід низу взуття на 3 фрагментах паперу, 2 сліди тканинного малюнку на двох липких стрічках, що є речовими доказами, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України звільнити засудженого ОСОБА_5 з-під варти в залі судового засідання.

Обвинувачений, прокурор та потерпіла мають право подати апеляційну скаргу на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до апеляційного суду Дніпропетровської області.

На підставі ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та адвокату, а потерпілій копію вироку - надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
40820257
Наступний документ
40820259
Інформація про рішення:
№ рішення: 40820258
№ справи: 199/7362/14-к
Дата рішення: 09.10.2014
Дата публікації: 11.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка