Справа № 202/30831/13-ц
Провадження № 2/0202/489/2014
Іменем України
25 вересня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді - Мороз В.П.
при секретарі - Калюжній В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_6, відділ опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про поновлення строку позовної давності та визнання договору купівлі-продажу недійсним,
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В поданій позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилається на те, що у 2002 році його мати ОСОБА_5 з метою працевлаштування виїхала до Італії, у зв'язку з чим позичила у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1500 доларів США. В період з 2003 року по 2008 рік зв'язок з нею було втрачено та над неповнолітнім позивачем його бабусею ОСОБА_7 згідно рішення органу опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради № 224 від 18.04.2003 року встановлена опіка. У 2008 році ОСОБА_5 повернулася до України разом зі своїм сином ОСОБА_9, якого народила у 2003 році в Італії, та почала проживати разом зі своєю родиною у квартирі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла. У травні 2012 року позивач разом з членами своєї сім'ї на підставі заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05.07.2012 року був виселений зі спірної квартири. Саме тоді ОСОБА_1, зі слів матері, стало відомо, що квартира АДРЕСА_1, яка належала на праві власності його бабусі ОСОБА_7, продана відповідачці ОСОБА_2 громадянином ОСОБА_3 в рахунок погашення суми боргу, яка була позичена ОСОБА_5 для поїздки в Італію. Вважає, що договір купівлі-продажу квартири являється недійсним, оскільки під час його підписання були порушенні права неповнолітнього на той час позивача, так як жодних дозволів при його оформленні органом опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради не видавалося. У зв'язку з тим, що про даний договір позивачу стало відомо лише у травні 2012 року, строк звернення до суду був пропущений. Просив суд поновити йому строк позовної давності та визнати недійсним договір купівлі-продажу від 26 лютого 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_3, діючий на підставі доручення від імені ОСОБА_7, та ОСОБА_2, уклали договір продажу квартири АДРЕСА_2.
Позивач у судове засідання 25 вересня 2014 року не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, в попередніх судових засіданнях позов підтримував в повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_2 при судовому розгляді справи проти заявленого позову заперечував, посилаючись на те, що обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення, позивач навмисно вводить суд в оману. Так, ще 19.11.2009 року ОСОБА_2 зверталася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою та зняття з реєстраційного обліку. По даній справі було призначено щонайменше сім судових засідань, про які сторони були повідомлені та у які з'являлися, в тому числі і сам позивач, який на той момент вже був повнолітнім. Крім того, в рамках даної справи ОСОБА_7 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Враховуючи це, позивач достовірно знав про порушення його прав, однак у встановлений строк до суду так і не звернувся. Просили застосувати до вимог ОСОБА_1 позовну давність та відмовити у їх задоволенні.
Третя особа - ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9, у судовому засіданні обставини, викладені в позові, підтримала, проти його задоволення не заперечувала.
Треті особи - ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_6, відділ опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно договору купівлі-продажу квартири від 26.02.2004 року, укладеного між ОСОБА_3, який діяв по дорученню ОСОБА_7, та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 398, відповідачкою ОСОБА_2 було придбано у власність квартиру АДРЕСА_1.
Згідно рішення виконавчого комітету Індустріальної районної ради № 224 від 18.04.2003 року ОСОБА_7 призначено опікуном над неповнолітнім ОСОБА_1 та закріплено за останнім житло за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла.
У поданій позовній заяві позивач ОСОБА_1, обґрунтовуючи факт недійсності вищевказаного договору купівлі-продажу квартири його бабусі ОСОБА_7, при укладанні якого були порушені його права як дитини, просить суд поновити строк звернення до суду, який був ним пропущений. Як на поважну причину свого пропуску ОСОБА_1 вказує на те, що про даний договір йому стало відомо лише в травні 2012 року, зі слів матері, під час виселення його сім'ї зі спірного житла.
В той же час, у наданих суду запереченнях та представлених на їх підтвердження доказах відповідачка, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, просить суд застосувати позовну давність.
Так, судом досліджені представлені ухвали про відкриття провадження, позовна заява, зустрічна позовна заява, судові повістки та повідомлення про їх вручення, з яких вбачається, що ще 19.11.2009 року ОСОБА_2 зверталася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні спірною квартирою та зняття з реєстраційного обліку. Крім того, в рамках даної справи ОСОБА_7 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. По даній справі однією із сторін виступав безпосередньо сам позивач ОСОБА_1 Таким чином, участь позивача у судових процесах раніше з приводу спірної квартири, отримання викликів до суду свідчить про те, що останній достовірно знав про порушення його прав, але не звернувся до суду для їх захисту у встановлений строк.
Так, згідно з ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільним застосувати до даних спірних правовідносин позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з відповідачки не стягуються.
Керуючись ст.ст. 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст.11, 15, 27, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_6, відділ опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради про поновлення строку позовної давності та визнання договору купівлі-продажу недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя В.П. Мороз