№ 209/540/14-а
Провадження № 2-а/209/70/14
"05" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевий адміністративний суд
у складі: головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДПС ДАІ Дніпродзержинського МУ Артьомова Олександра Олеговича про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, -
04 лютого 2014 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, як місцевого адміністративного суду, з адміністративним позовом до посадової особи - інспектора ДПС Артьомова О.О., який направив до суду поштовим відправленням, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серії ПС1 № 000474 від 24 січня 2014 року, винесену відносно нього відповідачем, оскільки він згодний з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та яка складена з порушенням норм діючого законодавства, виходячи з того, що ПДР він не порушував, і відсутні будь-які докази на підтвердження скоєння ним адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, у якій зазначив, що свої позовні вимоги по суті та за обставинами підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити, просить суд розглянути справу за його відсутності на підставі наданих ним доказів.
Відповідач - інспектор ДПС Артьомов О.О. в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав, письмових пояснень та заперечень проти позовних вимог до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату та місце судового розгляду справи, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності позивача у справі згідно вимог ч. 4 ст. 122 КАС України, згідно якої особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Також у судове засідання не з'явився свідок ОСОБА_3, але надала суду свої письмові пояснення щодо обставин справи, зазначивши, що вона була безпосереднім свідком складення протоколу і може підтвердити, що позивач правила дорожнього руху не порушував, а відповідач вів себе всупереч вимог діючого законодавства.
У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази по справі: копія паспорту позивача, посвідчення водія. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідка.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, дослідивши письмові докази по справі , з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАСУ встановив наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, керував автомобілем Міцубіші Аутлендер, державний номер НОМЕР_1.
24 січня 2014 року інспектором ДПС Артьомовим О.О., як посадовою особою, було складено протокол та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 000474, в установчій частині яких було зазначено, що 24 січня 2014 року, о 09.20 годині, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем Міцубіші Аутлендер, державний номер НОМЕР_1., проїхав нерегульований пішохідний перехід по пр. Леніна у м. Дніпродзержинську, на якому знаходились пішоходи, не зменшивши швидкість та не зупинившись, чим створив перешкоду для руху пішохода та порушив правила проїзду нерегульованих пішохідних переходів, тобто п. 18.1 Правил дорожнього руху України. В зв'язку з чим за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно пояснень позивача у протоколі про адміністративне правопорушення, він з протоколом не згодний, правила дорожнього руху не порушував.
Суд вважає встановленим факт зазначення інспектором ДПС в постанові про адміністративне правопорушення невстановлених відомостей стосовно порушення позивачем ПДР України.
Так, згідно постанови про адміністративне правопорушення фіксація безпеки дорожнього руху належним чином не здійснювалась, заперечення позивача спростовують зазначені інспектором ДПС ствердження, обставини справи не встановлені та не з'ясовані, письмові пояснення свідка, що надані суду, спростовують наявність вини позивача та правомірність винесення постанови відповідачем..
Отже, всупереч встановленого КУпАП порядку розгляду адміністративних справ, відповідачем по справі при винесенні постанови не з'ясовані і не встановлені обставини справи, а в основу обвинувачення покладені лише власні переконання інспектора ДПС за відсутності жодного доказу по справі з необґрунтованим складенням постанови про адміністративне правопорушення.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 1, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з скоєнням адміністративного правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису… протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, враховуючи, що згідно норм КАСУ презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень, обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати ствердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не надання відповідачем доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову - свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги, що будь-які докази, які б спростовували вказані позивачем обставини, у суду відсутні, а відповідачем надані не були, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
На підставі ст. 55, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 33, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283, 287, 288, 289 КпАП України, керуючись ст. ст. 2, 6, 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 103, 104, 122, 128, 143, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДПС ДАІ Дніпродзержинського МУ Артьомова Олександра Олеговича про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 000474 від 24 січня 2014 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби ВДПС ДАІ Дніпродзержинського МУ Артьомовим Олександром Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.Б. Ковальова