Справа № 755/19381/14-к
"05" серпня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040008290 від 03 липня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого тренером КБЮСШ «Тайфун», з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, 18.07.2014 року між прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5 , який на підставі ст. 37 КПК України наділений повноваженнями старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою про визнання винуватості.
Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України за викладених обставин.
Суд, заслухавши думку сторін угоди та прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінально процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що останній у невстановлений час у невстановленому місці невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав штик-ніж автомату АКМ, який в подальшому став зберігати по місцю свого проживання в кв. АДРЕСА_2 .
Так, ОСОБА_4 , 03.07.2014 1 4 року приблизно о 2 годині, незаконно збігаючи при собі штик-ніж, знаходився за адресою: АДРЕСА_3 .
В цей же день, тобто 03.07.2014 року, приблизно о 2 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_3 , працівниками міліції був затриманий ОСОБА_4 , які виявили у останнього штик--ніж до автомату АКМ.
В подальшому, з метою запобігання небезпеки для громадян працівниками, міліції, у ОСОБА_4 був вилучений штрих-ніж до автомату АКМ, який був покладений на асфальтовану ділянку за вищевказаною адресою.
03.07.2014 року, в період часу з 02 години 30 хвилин до 02 години 45 хвилин, під час проведення огляду місця події, а саме, асфальтованої ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , співробітниками міліції, у присутності понятих було виявлено та в подальшому вилучено штик-ніж до автомату АКМ, який працівниками міліції попередньо був вилучений у ОСОБА_4 та який носив останній без передбаченого законом дозволу.
Згідно висновку експерта № 999 від 04.07.2014 року, «предмет, схожий на ніж, вилучений 03.07.2014 року під час огляду місця події у ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_3 , є штик-ножем до автомату АКМ, відноситься до військової холодної зброї і виготовлений заводським способом.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого за ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки він своїми умисними діями здійснив носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), а саме штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави.
При цьому, ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.
Безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступіня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмовити у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 472, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 18.07.2014 року між прокурором прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040008290 від 03 липня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення трасологічної експертизи у сумі 393 гривні 12 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040008290 від 03 липня 2014 року, - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1