Справа № 755/19317/14-к
іменем України
"30" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040007543 від 19 червня 2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, 03.07.2014 року між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.
Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.
Обвинувачений, в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_4 , розуміючи наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п. 2 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, вважав за необхідне угоду затвердити.
Прокурор, в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені заходи.
Суд, заслухавши думку сторін угоди та прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінально процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.
Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 ч. 1 ст. 185 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що 18.06.2014 року приблизно о 23:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресок: м. Київ, вул. Стальського, 28. на 7 поверсі, де проходячи повз коридор, побачив на ньому дитячу коляску яка стояла без нагляду, та в середині якої лежало два мобільні телефони, а саме: “Samsung” та “Nokia”.
Помітивши дані телефони ОСОБА_4 , в ОСОБА_5 виник умисел на їх крадіжку. Так, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він взяв дані телефони та поклав їх до своєї кишені, і відразу направився до себе додому за адресою: АДРЕСА_2 , де ліг спати.
На наступний день 19.06.2014 приблизно о 09:30 год. ОСОБА_5 зустрів свого знайомого ОСОБА_6 та разом з ним пішов до ломбарду, для того щоб здати мобільний телефон, який був викрадений ОСОБА_5 .
Підійшовши до відділення ломбарду “Найкращий ломбард”, що за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 15, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зайшли в середину, де заклали мобільний телефон “Samsung” під паспорт ОСОБА_6 за 250 гривень.
При цьому, про те, що даний телефон крадений, ОСОБА_5 Шульзі ОСОБА_8 не повідомляв.
Після отримання грошових коштів за телефон, ОСОБА_5 витратив їх на власні потреби, а саме на спиртні напої, які розпив разом з ОСОБА_9 на вулиці.
До ломбарду ОСОБА_5 заклав лише один телефон марки “Samsung” , а інший телефон - “Nokia”, він загубив, оскільки на той момент був у нетверезому стані.
Загалом, ОСОБА_5 завдав матеріального збитку ОСОБА_4 на суму 1500 гривень.
Таким чином, у підготовчому судовому засіданні, судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), та який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень.
Ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.
Безпосередньо в самій угоді про примирення викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 471 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступіня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмовити у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення укладену 03.07.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014100040007543 від 19 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Речові докази: телефон “Samsung” - залишити у власності ОСОБА_4 ..
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1